Чи знаєте ви такі міри як "пригорща" та "оберемок": скільки це сьогодні

Як виглядають такі міри як "оберемок" та "пригорща", розповідає 24 Канал, посилаючись на блог @repetytorka.anna.

Скільки це "оберемок" та "пригорща"

Перші міри довжини та об'єму базувалися на людському тілі – це мірило зрозуміли усім і приблизно однакове. Хочу у різних країнах ці міри мали різні назви, але мали приблизно однакову довжину, вагу чи об'єм.

Згодом метричну систему уніфікували, чітко визначивши розміри. Але в народі послуговуються і давніми антропологічно орієнтованими мірами, які збереглися в народній творчості, зокрема – пригорща та оберемок.

Пригорща – це об'єм, який вміщається між двома напівзігнутими долонями складеними поруч, таким чином, щоб у них можна було щось насипати чи покласти. Так "виміряють" цукерки, ягоди, горіхи, насіння та навіть борошно. А ще з пригорщі пили воду з джерела. Цією мірою визначають швидше об'єм, і міра вважається незначною за кількістю. А вага – залежить від того, що саме помістили у пригорщу.

• Ячменю пригорщу висиплемо під вікном: синиці, шпаки поназлітаються. Марко Вовчок.
• Бджоли падали на бабу, кидалися як злі собаки, неначе хто обсипав бабу грудочками та дрібними камінцями, хапаючи грудочки жменями та пригорщами. (Іван Нечуй-Левицький).

Оберемок – така кількість, яку можна обхопити двома руками притиснувши до грудей. Такою мірою користувалися, коли несли траву, сіно, хмиз, дрова, книги, квіти. Та навіть дітей та дорослих брати в оберемок, щоб обійняти чи нести – схопив в оберемок чи згріб в оберемок.

• Омелян подає у вікно оберемок полін. Іван Франко.
• Кравченко приніс цілий оберемок своїх творів і почав читати. Іван Коцюбинський.
• Юрко... схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою. Михайло Стельмах.

Що таке "оберемок" та "пригорща": дивіться відео

Які ще міри базуються на людському тілі

Звичайно, це не єдині міри, що базуються на людському тілі, якими користуються і досі. Пригадайте, ви точно чули такі слова як – лікоть, стопа, жменя, пучка/щіпка, п'ядь, аршин, сажень, шаг, долоня, вершок.

Лікоть – відстань від кінця витягнутого середнього пальця руки або стиснутого кулака до ліктьового згину. Приблизна його довжина складає від 38 до 46 сантиметрів. Він є неповний, двох долонний і великий.

Сажень – одиниця виміру, яка дорівнювала ширині розкинутих рук людини і рівна – 142 сантиметрам. Також існували:

• маховий сажень (відстань між кінцями пальців розведених рук або між кінцями великих пальців),
• косовий сажень (відстань від п’яти (каблука) правої (чи лівої) ноги до кінчиків пальців витягнутої вгору лівої (чи правої) руки).

Стопа – довжина людської стопи – 24 – 27 сантиметри. Ця міра збереглася в англійській метричній системі і дорівнює приблизно 30 сантиметрам.

П'ядь – міра довжини, яку використовували для вимірювання невеликих відстаней. Одна п’ядь – це відстань між великим і вказівним пальцями (мала п’ядь – 17 – 19 сантиметрів) або між великим пальцем і мізинцем (велика п’ядь – 22 – 23 сантиметри).

Аршин – довжина від плеча до кінчиків пальців – 70 – 73 сантиметри.

Долоня – довжина, яка дорівнює сучасним 7,5 сантиметра.

Вершок – довжина двох суглобів вказівного пальця – 4,44 сантиметра.

Шаг – міра довжини, яка дорівнює кроку людини від під п'ятки ноги попереду, до носка ноги, що позаду – близько 70 сантиметрів.

Жменя – долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане.

Пучка / щіпка – це кількість, яка можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями рук. Найчастіше так кажуть про сіль – "додати щіпку/пучку солі".

• Вийшло таке [на виборах], що нашого брата, козака, – пучкою взяти, а їх [чорносотенців] – і в жменю не вбереш! От і вибрали всіх своїх, – повідав Пищимуха. Панас Мирний.
• Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки. Анатолій Шиян.

Якими давніми мірами мимоволі послуговуєтеся ви?