Дослідники Сірак'юського університету в США перевірили, як науково-популярні та псевдонаукові ролики у TikTok впливають на уявлення про розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) серед студентів. В експерименті взяли участь пів тисячі молодих людей, пише Medical Xpress.
Ініціювала науковий проєкт викладачка — кандидатка філософії з клінічної психології Ешлі Широс. Вона ж стала і провідною авторкою дослідження, яке нещодавно опублікував профільний журнал European Child & Adolescent Psychiatry.
Психіатриня Широс помітила, що до неї все частіше почали звертатися студенти, які підозрювали у себе РДУГ. Молоді люди наполягали на діагностуванні та лікуванні. Коли лікарка розпитала про причини, то з’ясувала, що це був вплив роликів у TikTok.
Ця соцмережа дуже популярна серед студентської молоді. У США додаток TikTok мають 136 мільйонів користувачів. З них 45 мільйонів — молодь студентського віку. В Україні за оцінками Pipiads налічується до 20,5 мільйонів людей, що використовують цю платформу. З них більше половини віком 18–24 років.
Провідна авторка дослідження разом з командою зробила дві підбірки відеороликів. В одній була достовірна інформація про симптоми РДУГ, як от твердження: “регулярно маю проблеми з виконанням завдань вчасно, “важко зосередитися під час лекцій” та “часто гублю важливі речі”.
В іншій була зібрана неповна, неправдива чи неправильно потлумачена: “намагаюся догодити людям”, “маю параліч РДУГ”, “мене супроводжує хронічне відчуття перевантаженості навіть найменшими завданнями”. Так званий параліч РДУГ автори відео у TikTok часто називають ознакою розладу, хоча він не входить до офіційно визнаних симптомів і не є діагностичним критерієм.
Розлад дефіциту уваги та гіперактивності дійсно може супроводжуватися виконавчою дисфункцією (коли важко почати щось робити), “зависанням” від перевантаження зовнішніми тригерами чи тривогою, що паралізує волю. Але це три різні поняття. Вони клінічно не позначуються терміном “параліч” та не є специфічною ознакою виключно РДУГ.
Повертаючись до дослідження, студенти, що переглядали фейкові ролики, продемонстрували зниження критичності щодо інформації про РДУГ та підвищену переконаність у власній правоті. Також у цій групі більше людей виявили бажання пройти діагностику через підозру розладу у себе.
Психіатриня Ешлі Широс вважає, що такий стан речей може зашкодити здоровим людям, які дарма шукають у себе розлад або вимагають непотрібне лікування. І пацієнтам із РДУГ, бо вони можуть отримати неправильне лікування або розчаруватися у терапії через лавину неякісної інформації.
Професорка пропонує проводити навчання для блогерів, що висвітлюють цю тему. А також заохочує спеціалізовані виші створювати власний освітній контент. Команда заявила про наміри глибше перевірити, як соцмережі впливають на пацієнтів із РДУГ та загальний рівень поінформованості про цей розлад.
РДУГ, аутизм тощо — це спектральні розлади, що можуть проявлятися як у легких, так і у важких формах. При легкому перебігу сучасні дослідження пропонують не відносити їх до захворювань, а швидше вважають таку нейровідмінність як один із варіантів норми. Гени РДУГ, а також аутизм, ОКР та шизофренія, могли мати еволюційні переваги. Про це говорив американський нейробіолог Роберт Сапольські. Про це також свідчить дослідження Пенсільванського університету під керівництвом Девіда Барака.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!