Цей будинок міг стати візитівкою Харкова: який вигляд мала одна з найшикарніших будівель у місті

Важко повірити, але однією з найкрасивіших будівель у Харкові колись була споруда на майдані Конституції, 16 (спочатку — Миколаївська площа, 3). Колись це був будинок купця Арнольда Укше. Будівля була не тільки гарною спорудою в стилі ренесанс, а й центром жвавого ділового життя.

Будівництво кам'яного торгового дому на цьому місці почалося ще в 1860-х роках. Його першим власником був Ковальов, на подвір'ї будівлі довгий час діяв склад меблевої фірми. У 1894 році споруду придбав Арнольд Єгорович Укше, який вирішив здійснити її капітальну реконструкцію. Під час земляних робіт робітники несподівано виявили підземний хід з кам'яними склепіннями, який вів у напрямку міського будинку — ймовірно, залишок часів Харківської фортеці, повідомляє "Харківська мапа".

До літа 1895 року реконструкція була завершена. Новий прибутковий будинок вирізнявся багатим оздобленням: ліпнина, еркер, фронтони, балюстрада та кам'яні балкони з маскаронами створювали витончений архітектурний ансамбль.

Всередині життя вирувало. Тут працював оптичний та хірургічний магазин, магазин тютюну, представництво Товариства цейлонських плантаторів, що продавало чай, каву, какао та тропічні делікатеси. З березня 1896 року тут навіть почали продавати арифметичні обчислювальні апарати системи Однера. У цьому ж приміщенні з'явилося харківське відділення фірми "Сіменс і Гальске", а пізніше — контора інженера Людвіга Козловського та офіс Південноруського Дніпровського Металургійного товариства.

Будинок жив не тільки торгівлею. У ньому діяло німецьке товариство Lie-dertaphel, яке збиралося двічі на тиждень для хорових співань, читань та культурних вечорів. У 1900-х роках тут продавали зброю, форми, консерви, вина, фрукти, меблі та килими, а також працювала камера схову.

На жаль, будинок Укше не уникнув спільного для історичних будівель Харкова сценарію. Після смерті купця в 1896 році споруда перейшла його родині, але вже у 1920-х роках радянська влада націоналізувала її. У 1930-х будинок перебудували, додавши ще один поверх та знищивши всю декоративну ліпнину. Архітектор Г. А. Яновицький створив новий проєкт — функціональний, але позбавлений естетики. Колишній символ міської елегантності став місцем звичайної роздрібної торгівлі. А у 2000-х фасад будинку повністю закрили сучасним утеплювачем, остаточно приховавши від очей колишню розкіш.