Позицію сформував ще Буш-старший: чому Трамп не застосовує проти Росії силу
Позицію сформував ще Буш-старший: чому Трамп не застосовує проти Росії силу

Позицію сформував ще Буш-старший: чому Трамп не застосовує проти Росії силу

Політолог Петро Олещук в ефірі 24 Каналу висловив припущення, що президент Росії Володимир Путін під час телефонних розмов із кандидатом у президенти США Дональдом Трампом міг домовитися про повернення до переговорного процесупісля завершення літньої наступальної кампанії. За словами політолога, саме така версія додає логіки всім останнім заявам і діям обох політиків.

Чому "мир через силу" не діє щодо Росії

"Тобто обидва тягнуть час, і це виглядає як узгоджена позиція. Вони тягнуть час, який Трамп,імовірно, пообіцяв Путіну", – сказав Петро Олещук.

Олещук наголосив, що Дональд Трамп не дотримується концепції "мир через силу" у випадку з Росією, хоча саме таку політику США застосовували до Ірану.

Американська адміністрація, хоч і не декларувала зміну режиму в Ірані як офіційну мету, фактично стримувала розвиток його ядерної програми. І якби іранський режим був усунутий, Сполучені Штати, ймовірно, лише підтримали б це. Така стратегія повністю відповідала інтересам як адміністрації Дональда Трампа, так і американської дипломатії загалом.

"Ми схильні протиставляти адміністрації Трампа і Байдена. Але я не можу сказати, що політика Трампа щодо Росії радикально відрізняється від політики Джо Байдена, Барака Обами, Джорджа Буша-молодшого, Білла Клінтона чи Джорджа Буша-старшого. Усі вони виходили з того, що Росія – це фундаментальна складова порядку в Євразії, яку необхідно підтримувати й не допустити її розпаду", – зазначив Петро Олещук.

Чому США раніше підтримували Росію

За словами Петра Олещука, у критичні моменти 1990-х років Сполучені Штати фактично підтримували Росію матеріально та політично. Американська допомога була спрямована на утримання федерального центру, запобігання розпаду країни, а також на збереження геополітичного статус-кво.

У той самий час Вашингтон заплющував очі на воєнні злочини під час Першої та Другої чеченських воєн, називав терористами супротивників російського режиму й ігнорував прагнення окремих народів до самовизначення.

Петро Олещук наголосив, що США не прагнуть застосовувати силу у відносинах із Росією не через страх перед її ядерною зброєю, а через прагматизм. У Вашингтоні переконані, що краще домовитися з Москвою, ніж допустити її розпад. Цю логіку Сполучені Штати демонстрували послідовно впродовж десятиліть.

Ще у 1991 році тодішній президент Джордж Буш-старший публічно закликав Україну залишитися в складі Радянського Союзу. Така політика зберігалася і надалі.

"Тоді, наприклад, не ставилося питання: "Добре, ми вас утримаємо, щоб ви не розпалися й не померли з голоду, але передайте свій ядерний арсенал під контроль міжнародного співтовариства". Ні – ядерну зброю забрали в України, а Росії дозволили залишити. Мовляв, вона – наддержава, хай грається, хай шантажує весь світ. Тиснули на Україну, щоб віддала зброю, але не тиснули на Росію, хоча якраз тоді це було легко – у країні голод, хаос, сепаратизм", – зазначив політолог.

Початок системної політики з боку Білого дому

Він додав, що у 1990-х США свідомо зробили ставку на клептократичний режим Бориса Єльцина, називаючи його "демократичним", попри агресивні дії щодо внутрішньої опозиції та сусідів.

Парламент у Росії розстрілювався, сепаратизм підтримувався, зокрема в Придністров'ї, а перші ознаки агресії проти Грузії з'явилися ще за часів Єльцина – "великого демократа" і друга американських президентів.

У підсумку Петро Олещук підкреслив, що наразі мова не лише про позицію адміністрації Дональда Трампа чи його особисті симпатії. Йдеться про системну, усталену лінію американської зовнішньої політики, яка десятиліттями ставить стабільність Росії вище за інтереси її сусідів.

Теги за темою
Володимир Путін Дональд Трамп
Джерело матеріала
loader
loader