Київ міг втратити статус столиці: яке місто мало стати центром стародавньої Русі

У середньовічній історії Русі місто Чернігів ледь не стало столицею замість Києва через боротьбу за владу між князівськими братами.

Про що йдеться у матеріалі:

Історія Київської Русі сповнена маловідомих фактів, і один із них — боротьба за першість між Києвом і Черніговом, яка могла завершитися тим, що столицею став би не Київ, а саме Чернігів. У своєму проєкті "Реальна історія" продюсер 1+1 media Акім Галімов розповів, як у середньовічній Україні Чернігів став другим могутнім центром князівської влади, який відкрито конкурував з Києвом.

Главредз'ясував, коли Чернігів міг стати столицею Русі.

Як Чернігів міг стати столицею

"Мстислав був дуже амбітним, він хотів правити у Києві, бо це було найпрестижніше місце. Адже саме київський князь вирішував усі важливі питання: з ким торгувати, з ким воювати, і саме Київ збирав данину з інших князівств", - йдеться у відео.

Акім Галімов зазначив, що у 990 році київський князь Володимир Великий, той самий, що згідно з літописами хрестив Русь і фактично об'єднав окремі князівства в одну могутню державу, відправляє свого сина Мстислава княжити у далеку провінцію Тмутаракань.

Ці землі від сучасної Керчі у Криму до Кавказьких гір. Мстиславу тоді було всього 7 років. Через 25 років у 1015 році Володимир Великий помирає, і його сини починають між собою війну за батьківський престол.

Перемагає Ярослав, якого пізніше назвуть Мудрим, і він сідає у Київ. Мстислав у тій війні участі не брав, але тепер вирішив позмагатися з єдиним братом, що вижив.

"У 1024 році Мстислав збирає військо і йде з Тмутаракані у Київ", — пояснює Галімов.

Дивіться відео про історію Чернігова:

Але Київ його не прийняв. У той час Ярослав був у поході, тож князя не впустили до міста.

"І коли Мстислав прийшов до Києва, то кияни його не пустили. Але, повертаючись назад, молодий князь зайшов до Чернігова, де його зустріли і прийняли", — зазначає історикиня Інна Непотенко, заступниця гендиректора заповідника "Чернігів Стародавній".

Вирішальним моментом стало зіткнення між братами — Листвінська битва, в якій перемогу здобув Мстислав.

"Він ще раз довів, що Чернігів — це його, і він має право тут бути. Після цього фактично ми можемо говорити про державність, яка почалася на території Чернігівської землі", — стверджує Непотенко.

Саме ця перемога дозволила Чернігову стати повноцінним конкурентом Києва.

"Бо вперше хтось виступив проти князя Київського, і вперше хтось став йому рівним", — додає історикиня.

Поділ Русі: Київ і Чернігів

Після битви брати уклали угоду про розподіл Русі:

Ярослав залишився правити правобережжям Дніпра — це стало Велике князівство Київське.

Мстислав отримав лівобережжя і створив Велике князівство Чернігівське, яке займало третину території Русі — від Тмутаракані до околиць Великого Новгорода.

Мстислав не лише відстояв політичну незалежність, а й заклав культурну основу нової столиці.

"Фактично, що відбувалося? Чернігів перестав платити данину Києву, і значний шматок коштів залишався в місті. Крім того, Мстислав хотів показати, що він нічим не гірший за Ярослава, і є йому рівним. Для цього потрібно було збудувати храм, який би показував всю велич і могутність його князівської влади. І цим храмом став Спасо-Преображенський собор", - розповіла історикиня Інна Непотенко.

Цей собор, за словами експертки, почали будувати раніше за Софію Київську і за технологією, відомою тільки в Тмутаракані — місті, де раніше княжив Мстислав.

Чернігів отримав не лише військову та політичну вагу, а й символічну архітектурну ознаку державності, яка збереглася донині.

Вам також може бути цікаво: