Вставали рано, працювали багато: яким був день звичайного працівника заводу в СРСР
Вставали рано, працювали багато: яким був день звичайного працівника заводу в СРСР

Вставали рано, працювали багато: яким був день звичайного працівника заводу в СРСР

За 40 років технології не просто зробили наше життя комфортнішим — вони фундаментально змінили саму природу людського існування

У 1989 році Україна ще була частиною Радянського Союзу, але вже починалися процеси перебудови, гласності, економічної кризи та національного піднесення. Попри це, будні звичайного робітника залишалися впорядкованими та типовими.

"Телеграф" опираючись на дані штучного інтелекту розповість, як міг виглядати день середньостатистичного робітника заводу, скажімо, у місті Харків, Дніпро чи Запоріжжя. І чим займаються зараз.

Підйом

Робітник прокидається рано десь о 5:30. Часто без будильника — звик за роки. У квартирі хрущовки або гуртожитку, де живе з родиною або ще з кимось.

Сніданок — скромний: хліб з маслом, чай або цикорій, іноді варена картопля, яєчня чи манна каша. Якщо пощастило — ковбаса чи сир. Продукти купуються "по блату" або в чергах.

Дорога на завод

Трамвай, тролейбус або автобус — забитий вщент о 6:30. Люди мовчазні, кожен зосереджений. У руках газета — "Сельская жизнь", "Правда" або інша газета.

Автобуси в СРСР

Зміна на заводі

Робота фізично важка і триває з 7 до 15:30: верстати, станки, зварювання, складання. Може бути цех металообробки, автозавод, хімічне виробництво.

Температура в цеху — від холоднечі взимку до спеки влітку. У нормах — "план", який треба виконати, часто — "перевиконати".

Обід — у заводській їдальні: борщ, каша, котлета, компот. Ціни символічні, але якість дуже різна.

Заводи в СРСР

Дорога додому

Після зміни — знову переповнений транспорт. Люди вже трохи розговорилися, сваряться за місця. Дехто після роботи йде "достати щось" — у чергу за дефіцитом, або за спиртним.

черги СРСР

Побут

• Якщо є можливість — у магазин: може завезли щось "кинути на прилавок".

• Черги — звичне явище. Купують усе, що дають: масло, ковбасу, туалетний папір, пральний порошок.

• Дехто їде "по блату" до знайомої продавчині, щоб "взяти з-під прилавка".

Вдома

• Вечеря: те, що вдалося роздобути. Часто — каша, тушонка, салат із буряка.

• Телевізор — чорно-білий "Рекорд" або кольоровий "Електрон".

• Дивляться новини, частіше пропагандистські пропаганда, концерти, іноді — фільми.

• Починали з’являтись політичні передачі, розмови про перебудову, корупцію, Чорнобиль.

• Якщо в когось є дача — поїздка туди або робота на городі.

Сон

Стомлений після фізичної праці, чоловік лягає спати. Мріє, щоб "стало краще", але не дуже вірить. Хтось слухає радіо "Свобода".

"Телеграф" також порівняв сучасного офісного працівника у 2025 та працівника заводу у 1989 році. Прочитати деталі можна нижче.

Що змінилось з того часу за 36 років

Порівнюючи звичайний день радянського заводського робітника 80-х років із сучасним офісним працівником, стає очевидним масштаб технологічної революції, що кардинально змінила наше повсякденне життя.

Свобода вибору замість дефіциту

Якщо в 80-х роках людина витрачала години на черги за елементарними продуктами, купуючи "що дають", то сьогодні ми маємо необмежений вибір. Замість походів "по блату" за ковбасою — доставка будь-якої їжі за 30 хвилин через додаток. Замість дефіциту і розподілу — ринкова економіка з безліччю альтернатив.

Інформаційна свобода

Радянський робітник отримував інформацію з контрольованих джерел: газет "Правда" чи радіо "Свобода". Сучасна людина має миттєвий доступ до будь-якої інформації світу через смартфон. Замість пропаганди — множинність джерел і можливість формувати власну думку.

Читайте "Телеграф"

Комфорт і якість життя

Технології зробили життя фізично легшим. Замість важкої праці на заводі — робота за комп'ютером. Замість переповненого транспорту о 6:30 ранку — гнучкий графік і можливість працювати з дому. Замість скромного сніданку з хліба і цикорію — кавомашина і смузі з екзотичних фруктів.

Розширення горизонтів

Найбільш разюча відмінність — у мріях і можливостях. Радянський робітник міг лише сподіватися, що "стане краще", не маючи реальних важелів впливу на своє життя. Сучасна людина ставить конкретні цілі: подорожі світом, власний бізнес, переїзд до іншої країни — і має реальні інструменти для їх досягнення.

Персоналізація життя

80-ті — це епоха колективізму та стандартизації. Всі їли однакову їжу в заводських їдальнях, дивилися одні й ті ж телепрограми, жили за однаковим розкладом. Сьогодні життя максимально персоналізоване: від плейлистів у Spotify до індивідуальних тренувань у залі, від крафтового пива до ASMR для сну.

Глобальна підключеність

Технології зруйнували географічні та часові бар'єри. Сучасний працівник може співпрацювати з колегами з різних континентів, навчатися у провідних університетах світу онлайн, інвестувати в компанії з іншого боку планети. Радянський робітник був обмежений своїм заводом, районом, містом.

Раніше "Телеграф" писав, навіщо в СРСР масововисаджували небезпечний борщівник.

Джерело матеріала
loader
loader