"Найбільша мрія Сі": чому Китай дуже зацікавлений у великій війні на Близькому Сході

Президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України", експерт зі Східної та Південно-Східної Азії Артур Харитонов в ефірі 24 Каналу зазначив, що якби Іран вступив у довготривалу війну, Китай би його підтримав. Проте цього не сталося, адже гаряча фаза конфлікту швидко закінчилася, і досі невідомо, чи справді США знищила іранську ядерну програму.

Чому війна на руку Китаю

Він також додав, що скоординовані атаки Ірану на американські бази не завдали жодної шкоди Сполученим Штатам.

Це історія не про повномасштабну війну. Китай надсилав літаки і кораблі, готувався до чогось, але все поки що стабілізувалося на короткостроковий час. Для Китаю, для Сі Цзіньпіна, немає більшої мрії, ніж велика повномасштабна війна на Близькому Сході – регіон, який не представляє для нього жодної цінності, крім нафти,
– сказав Артур Харитонов.

Він додав, що нафту Китай може легко закупити в Росії або в центральноазійських диктатур.

Для Китаю – це мрія, адже величезні фінанси і кошти будуть спрямовані на Близький Схід, який відомий як "чорна діра", куди підуть мільярди американських доларів. Водночас відбудеться послаблення командування Індо-Тихоокеанським регіоном, і Китай почне отримувати переваги.

Наступним важливим аспектом у цій історії є російська війна в Україні.

"Тому щов Китаю є ресурси, кошти, щоб підтримувати дві великі війни одночасно. Звісно, вони б посилювали далі Росію. Звісно, це конвертувалося тим, що Росія активізувалась в Україні і намагалася досягти своїх експансивних цілей за китайської протекції та координації", – зазначив Артур Харитонов.

Він також пояснив, що Америка була б змушена кидати величезні сили на два напрямки, які далеко від Китаю. Водночас Китай збільшував би свої сили, зокрема за рахунок Росії. Зрештою це призвело б до підриву балансу сил на користь автократичного блоку.

Я не кажу, що атаки США по Ірану були неправильні. Я кажу, що дуже забракло стратегічного планування, забракло стратегічної комунікації,
– підкреслив Харитонов.

Він додав, що насправді відносини між країнами – це особисті зв'язки між лідерами, їхня комунікація, а коли втрачається довіра, дуже складно щось робити далі.

До слова, 13 червня Ізраїль завдав ударів по ядерних об'єктах Ірану. У відповідь Тегеран пообіцяв "суворе покарання" і запустив сотні ударних дронів. 22 червня США також атакували три іранські ядерні об'єкти, використавши, зокрема, стратегічні бомбардувальники B-2, що несуть майже 14-тонні бомби-пенетратори GBU-57. Крім того, обстріли проводилися ракетами Tomahawk із підводних човнів.