Для європейських країн, які нещодавно схвалили найбільше за останні десятиліття зростання оборонних витрат, перспектива “купувати американське” виглядає значно менш привабливою, ніж колись. Та, можливо, у них немає вибору, пише Bloomberg.
На тлі прагнень посилити свої армії, західні союзники стикаються з реальністю: їм доведеться покладатися на США в питанні багатьох нових видів озброєнь, придбання яких планується. І саме таку пропозицію озвучив президент США Дональд Трамп під час своєї поїздки до Європи цього тижня.
Союзники побоюються, що можуть наразитися на більший ризик, якщо поглиблять залежність від США, тоді як глава Білого дому робив спроби зблизитися з їхнім головним ворогом — Росією, та погрожував деяким із них анексією. Такі глибші зв'язки з США лідерам низки західних країн стає дедалі важче “продати вдома”, оскільки їхній електорат останнім часом з обережністю ставиться до “тісніших обіймів” з Вашингтоном.
Лідери країн НАТО, такі як президент Франції Еммануель Макрон, наполягають на тому, щоб покладатися на європейські компанії в поставках озброєнь, і після повернення Трампа до Білого дому ЄС узгодив фонд на 150 мільярдів євро саме для цієї мети. Канада розглядає можливість виходу з очолюваної США програми виробництва винищувачів F-35 і купівлю літаків у Швеції.
Коли цієї весни група американських законодавців відвідала Копенгаген, щоб заохотити Данію купувати більше американської зброї, американці отримали чіткий сигнал: “нам подобається ваша зброя, але публічні погрози Трампа захопити Гренландію роблять її купівлю політично складною”.
“Купівля американської зброї — це ризик для безпеки, на який ми не можемо піти”, - заявив у березні консервативний депутат, який очолює комітет з питань оборони в парламенті Данії Расмус Ярлов.
Раптове рішення Трампа на початку цього року на короткий час призупинити обмін розвідданими з Україною стривожило союзників, посиливши побоювання, що США можуть завадити функціонуванню зброї американського виробництва в кризовій ситуації.
Але заплановане нарощування оборонних витрат — вартістю до 14 трильйонів євро ($16 трильйонів) протягом наступного десятиліття з урахуванням відповідної інфраструктури, за словами експертів, значно перевищує нинішні можливості фрагментованого європейського оборонного сектору, який був спустошений десятиліттями скорочень інвестицій після холодної війни. А лідерство США у ключових сферах, особливо у виробництві ракет та інших високотехнологічних озброєнь, означає, що часто не існує реальної альтернативи купівлі американської зброї.
“Європа й оборонна промисловість наразі не готові самостійно взяти на себе це навантаження”, - вважає керівник фінської оборонно-технологічної компанії Insta Group Oy Тууре Лехторанта.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що європейська оборонна промисловість потребує капітального ремонту, щоб задовольнити попит.
“У нас занадто багато систем в Європі, у нас занадто мало одиниць, і те, що ми виробляємо, часто занадто складне, а отже, занадто дороге”, - сказав він цього тижня.
Європейські союзники не матимуть іншої альтернативи, окрім як купувати американську зброю для досягнення цілей НАТО, особливо з урахуванням того, що запаси виснажені поставками допомоги Україні, заявив високопоставлений чиновник Альянсу, говоривши на умовах анонімності. Європейським членам НАТО також не вистачає деяких ключових технологій, тому багато в чому вони змушені покладатися на США.
Європейські оборонні компанії водночас сповнені надій. Цього року ціни на їхні акції зросли на 50% і більше, випередивши навіть великі прибутки американських конкурентів, оскільки інвестори очікують величезного підйому в бізнесі.
“Зараз існує більша нагальність. Я б не сказав, що зараз ми спостерігаємо різкий зсув у бік купівлі більше європейського, але я думаю, що така тенденція є”, - сказав генеральний директор компанії Saab AB, яка виробляє винищувачі Gripen, Мікаель Йоханссон.
Оборонні підрядники США тим часом укладають угоди про співпрацю з європейськими партнерами, щоб “застрахуватися” від ризику відмови від американської зброї.
"Я бачу в США відчувається певний страх. Американські компанії думають, що вони можуть втратити можливості, якщо не знайдуть правильних партнерів. Будуть зміни, ймовірно, буде більше європейських інвестицій в європейські заводи, але все одно ми не зможемо вижити без американської промисловості", - припустив Лехторанта.
На саміті НАТО в Гаазі союзники домовилися про зростання оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року, виконавши вимогу Трампа. Детальніше про результати саміту, зокрема, і для України, те, які рішення ухвалив Альянс, чи готовий Трамп дотримуватися союзницьких зобов'язань і як у Гаазі говорили про Росію — у статті “Трампізація НАТО: що отримала Україна і що побачив Путін” розповідав Володимир Кравченко.