Помер злочинець, через якого з’явився "стокгольмський синдром"

Один із двох харизматичних злочинців, причетних до пограбування банку із взяттям заручників, після якого у світі з’явився термін «стокгольмський синдром», помер у віці 78 років після тривалої хвороби.

Про це повідомляє BBC з посиланням на родину покійного.

Кларк Олоффсон став всесвітньо відомим у 1973 році після пограбування банку у столиці Швеції, яке організував інший чоловік, Ян-Ерік Олссон.

Взявши в заручники трьох жінок та одного чоловіка, він вимагав, щоб Олоффсона, з яким раніше потоваришував у в’язниці, доставили з в’язниці до банку.

Шведська влада погодилася на його прохання, і Олоффсон увійшов до банку, який був оточений правоохоронцями.

Під час шестиденної облоги заручники Олоффсона почали співпереживати йому та його спільнику, захищаючи дії злочинців, водночас стаючи дедалі більш вороже налаштованими до поліції зовні.

Олофссон переконав одну із заручниць, Крістін Енмарк, поговорити телефоном зі шведським прем’єр-міністром від імені грабіжників.

Вона благала дозволити їй покинути банк на машині для втечі разом з викрадачами, запевняючи, що повністю довіряє Кларку, а злочинці нічого поганого заручникам не зробили.

«Навпаки, вони були дуже приємними… Хочете вірте, хочете ні, але ми чудово провели тут час», — говорила вона.

Захоплення заручників припинилося через шість днів, коли поліція прорвалася через дах і застосувала сльозогінний газ, щоб знерухомити двох злочинців.

Спочатку заручники відмовилися залишати своїх викрадачів, боячись, що їх розстріляє поліція. Пізніше заручники також відмовилися свідчити проти Олоффсона та Олссона.

Цей інцидент дав назву такому психологічному стану, коли жертви викрадення розвивають прихильність до своїх викрадачів.

Відтоді експерти сперечаються, чи є «стокгольмський синдром» справжнім психічним розладом. Деякі стверджують, що це захисний механізм для подолання травматичних ситуацій.