Мертві пульсари подають сигнали: їх викликають масивні гори заввишки всього 1 см

Наприкінці життя ядра гігантських зірок руйнуються, а їхні зовнішні шари несуться в космос під час вибуху наднової. Після цієї катастрофи залишається нейтронна зірка, або ж чорна діра, залежно від того, якого розміру була зірка, пише IFL Science.

"Нейтронні зірки є найщільнішим матеріалом у Всесвіті, який ми можемо спостерігати безпосередньо. Щоб отримати уявлення про те, наскільки вони щільні, одна крупинка цукру з матеріалу нейтронної зірки важила б близько 1 трильйона кілограмів (або 1 мільярд тонн) на Землі — приблизно стільки ж, скільки гора. Ось що відбувається, коли ви втискуєте зірку з масою, що вдвічі перевищує масу нашого Сонця, у сферу діаметром із місто", — пояснюють у NASA.

Ще 1967 року астрономи зафіксували низку незвичайних радіоспалахів, які прилетіли на Землю з космосу. Сигнали під назвою LGM-1 дехто навіть вважав інопланетним зв'язком, а сама абревіатура в назві розшифровується, як "маленькі зелені чоловічки". Тепер же вчені знають, що ці сигнали виходили від пульсарів, одного з різновидів нейтронних зірок, які випромінюють світло під час обертання.

Але без дивацтв не обійшлося. Наукові моделі показують, що обертання пульсарів падає до певного порога, відомого як "лінія смерті". Після цього пульсари не можуть випромінювати радіохвилі, бо втрачають своє електричне поле, необхідне для створення сигналів.

Але існують такі пульсари, як PSR J0250+5854 і PSR J2144-3933, які продовжують відправляти радіоімпульси, при цьому перебуваючи за "лінією смерті".

Вчені припустили, що розгадка може критися в крихітних, але неймовірно масивних горах на поверхні пульсарів. Якщо їхня поверхня порізана невеликими горами, то це може посилювати паралельне електричне поле поблизу поверхні пульсара і посилювати прискорення позитронів.

У новому дослідженні команда китайських вчених використовувала складні математичні структури для моделювання нейтронних зірок з невеликими горами на їхній поверхні. Дослідники хотіли перевірити, чи дійсно крихітні гори на мертвих пульсарах можуть бути причиною радіосигналів.

Результати показали, що дійсно гори на пульсарах можуть викликати радіосигнали, впливаючи особливим чином на електричне поле колишньої зірки. Команда також зазначила, що ці гори мають бути менше 1 см заввишки. Якщо вони будуть більшими, то почнуть випускати гравітаційні хвилі, висмоктуючи енергію обертання нейтронної зірки.

Попередні дослідження показали, що гори на пульсарах не можуть бути вищими за кілька міліметрів, інакше вони буквально зламають кору нейтронної зірки. Автори дослідження кажуть, що якщо такі гори існують, вони можуть дати підказку про те, що взагалі відбувається на поверхні нейтронної зірки і всередині неї.

Нагадаємо, астрономи виявили зірку з найшвидшим обертанням у Всесвіті. Виявлена нейтронна зірка має ту саму швидкість обертання навколо своєї осі, що і ще один подібний об'єкт. Таким чином, тепер відомі одразу дві найшвидші зірки.