/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fc1ad637a104b03836e21d39fa829ee41.jpg)
Кухня, спальня та навіть кабінет: який будинок хотів Тарас Шевченко
Як ще раніше повідомив біограф Тараса Шевченка, Віктор Жадько, на своїй сторінці у Facebook, на сьогодні відомо про такі рисунки, як "Проєкт хати. Фасад" та "Проєкт хати. Боковий фасад", 3 архітектурні проєкти хати та 2 схематичні рисунки до них і схематичний план комори, передає24 Канал.
Яку хату хотів побудувати Тарас Шевченко
З рисунку одного із проєктів, відомо, що розмір хати мав бути 14x7,7 метра, тобто десь 109 квадратних метрів. Передбачалися у ньому великі сіни (нежитлова частина у сільських хатах, що з'єднувалася з ґанком), кімната робоча, кухня, світлиця (вітальня) та просто кімната (найімовірніше, що це спальня).
Після війни будівництво стане одним із рушіїв відновлення України. Але важливо не тільки зводити будинки, а створювати простори, де хочеться жити, насолоджуватися комфортом й творити майбутнє. Розуміючи це, РІЕЛ вже зараз проєктує не просто житлові комплекси, а місця, які відповідають цінностям майбутніх мешканців.
Один із проєктів хати Тараса Шевченка / Скриншот з Х
У ще одному схематичному плані, що мало чим відрізняється від попереднього, розміри кімнат дещо відрізняються. Крім того, ґанок дещо іншої форми.
Нагадуємо! У той час більшість селян мали житло, яке складалося всього з 3 кімнат, тобто сіни, світлиця та комора. Загальна площа такої хати не перевищувала 45 квадратних метрів.
Ще один проєкт Шевченківської хати / Скриншот фото, яке опублікував Віктор Жадько
Крім того, не менш чудовим є рисунок, де зображений боковий фасад хати. Він дає точне розуміння, як мало виглядати житло ззовні.
Однак за словами Жадько, задум щодо будівництва будинку так і не вдалося здійснити через смерть Тараса Шевченка.
Також через навмисне зволікання продажу землі з боку поміщиків, які не хотіли мати поета своїм сусідом. Після смерті Шевченка ці проєкти куплені художником Григорієм Честахівським,
– зауважив біограф.

