Діснейленд для Трампа. Чим завершився саміт НАТО і що отримала Україна?

У Гаазі завершився саміт НАТО. Фактично до останнього не було впевненості, чи вдасться членам Альянсу досягти консенсусу щодо збільшення оборонних витрат до п’яти відсотків від свого ВВП. Підсумковий документ саміту, який, як і очікувалося, значно коротший, ніж минулого року.

П’ять ключових підсумків:

1. Країни Альянсу засвідчили відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору.
2. Члени НАТО погодилися, що «Росія становить довготермінову загрозу для євроатлантичної безпеки» і зобов’язалися щорічно інвестувати 5% ВВП в основні оборонні потреби до 2035 року. З них члени Альянсу щорічно виділятимуть до 1,5% ВВП на захист критичної інфраструктури, мереж, забезпечення цивільної готовності і стійкості, розвиток інновацій і зміцнення оборонно-промислової бази.
3. Члени Альянсу також підтвердили свої зобов’язання підтримувати Україну, заявивши, що «її безпека сприяє нашій безпеці».
4. Країни-члени НАТО підтвердили спільне зобов'язання швидко розширювати трансатлантичне співробітництво в оборонно-промисловій сфері та використовувати новітні технології й дух інновацій для зміцнення колективної безпеки.
5. Члени Альянсу висловлили вдячність за щедру гостинність, виявлену Королівством Нідерландів. Ми з нетерпінням чекаємо нашої наступної зустрічі в Туреччині у 2026 році, а потім зустрічі в Албанії.

Для України ключовою подією саміту стала зустріч глави нашої держави з президентом США Дональдом Трампом. Організатори мали певні сумніви та перестороги: чи не роздратує «примхилового» Трампа ця зустріч? Однак все пройшло непогано: зустріч тривала 47 хвилин.

«Хороша зустріч із президентом США в Гаазі. Привітав президента Трампа з успішною операцією на Близькому Сході. Важливо, що дії США послабили не тільки їхню (іранську – «Главком») ядерну програму, а й виробництво дронів. Будемо спостерігати за ситуацією. З президентом обговорили захист наших людей, передусім закупівлю американських систем ППО для прикриття наших міст, наших людей, церков, інфраструктури. Україна готова це обладнання купити та підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти. Також говорили про можливе спільне виробництво дронів. Можемо посилити одне одного.

Розповів президенту і про те, як пройшли зустрічі технічної команди в Стамбулі та обміни полоненими й загиблими. Росія передала нам трупи своїх же загиблих. Зараз у Києві проводять експертизи, щоб знайти їхніх рідних.  Поговорили про ситуацію на полі бою. Путін точно не перемагає. Представив Президенту фактаж того, що реально відбувається на землі. Дякую за зустріч і підтримку. Дякую за дійсно хороші слова про наших людей. Будемо працювати далі», – написав Зеленський за підсумками зустрічі.

Сам Трамп також зазначив, що зустріч була «гарною». «Я просто хотів дізнатися, як у нього справи. Насправді це було дуже приємно. Знаєте, у нас були невеликі труднощі, але іноді він був дуже милим. Думаю, він хотів би, щоб все це закінчилося», – зазначив Трамп.

«Я думаю, це дуже чудовий час, щоб припинити війну. І якщо я зможу, я поговорюю з Путіним, чи ми можемо припинити війну. Вони (українці – «Главком») сміливі люди, Зеленський відвойовує свою державу. Це дуже складна битва, яку він веде, але він дуже успішний в ній», – додав Трамп.

Залаштунки

Непублічним гаслом заходу (ще навіть до його початку) стала установка «Догодити Трампу». Після таких витівок президента наддержави, як скандальні вислови під час Мюнхенської безпекової конференції  та публічна сварка в прямому ефірі в Білому домі з президентом України Володимиром Зеленським 28 лютого (зауважимо, що  в обох випадках Трамп «працював» разом зі своїм віце-президентом Джей Ді Венсом), глави країн-членів НАТО ретельно продумали план розваг для того, від чийого настрою залежить майбутнє планети. І європейці доклали максимальних зусиль, щоб Трампу було цікаво, весело і смачно. Якщо ОАЕ під час травневого візиту Трампа облаштували для нього пересувний MCDonald’s, то європейці пішли ще далі і буквально носилися із заокеанським гостем, як з малою дитиною.

Аналітики Bloomberg пишуть, що «НАТО намагалося використати шарм», щоб утримати президента США Дональда Трампа на своєму боці та зберегти підтримку для України.

«Аттракціони» для Трампа почалися за пів доби до самміту. Ввечері напередодні самміту для президента США король та королева Нідерландів влаштували вечерю на найвищому рівні. Чим його там пригощали – наразі невідомо, але Трамп залишився задоволеним.

Далі – більше. Трампу організували ночівлю у справжньому замку! Очікувалося, що американський лідер зупиниться в шикарному готелі в місті Нордвейк на узбережжі Північного моря, але європейці вирішили влаштувати Трампу додатковий шик.  «Президент Трамп прийняв запрошення короля Віллема-Олександра провести ніч у резиденції Хейс-тен-Босх у Гаазі. Це історична подія – перший випадок, коли американський президент зупиниться в резиденції короля», – розповів один із чиновників Білого дому.

Після ночівлі на Трампа очікував розкішний сніданок у компанії господарів палацу.

Лідер країн-членів НАТО не забули про роздуте его американського президента і поставили його в центр заходу. Що також важливо – з Трампом розмовляли мовою, яку він розуміє: суцільні лестощі. Напередодні саміту генеральний секретар Марк НАТО віддав йому належне за збільшення європейських оборонних витрат та за його «надзвичайні» удари по Ірану. «Це було нелегко, але ми домоглися, щоб усі погодилися на 5%! Дональде, ви привели нас до справді, справді важливого моменту для Америки, Європи та світу. Ви досягнете того, чого жоден американський президент за десятиліття не міг зробити», — пише Рютте. І Трампа це, звісно, дуже тішило! Настільки, що він опублікував особисте повідомлення генсека НАТО у себе в Threads.

Рютте так розхвалив Трампа, що навіть назвав його «татком». Щоправда згодом Рютте пояснив журналістам, що не називав прямо Трампа «татком», а мав на увазі образний вислів. «В Європі я іноді чую, як країни запитують: «Марку, США залишаться з нами?». І я відповів, що це трохи нагадує, як маленька дитина запитує тата: «Татку, ти залишишся з нами?». Слово «татку» я вжив у цьому сенсі, а не називав президента Трампа «татком», – пояснив Рютте.

Самому ж Трампу пасаж з «татком», очевидно, припав до смаку. На питання журналістів про ці слова Рютте, президент США відповів: «Мені здається, що він мене любить. Я зараз піду і вріжу йому по десяте число».

Так чи інак, а Трамп після закінчення саміту мав задоволений вигляд і навіть зізнавався у щирій симпатії до європейських лідерів. Так, після закінчення заходу американський лідер сказав, що приїхав на саміт НАТО з політичних причин, але йде переконаним, що присутні лідери люблять альянс, свої країни та, що найважливіше, Сполучені Штати. «Я прийшов сюди, бо це було те, що я мав робити. Але я пішов звідси трохи іншим», – сказав Трамп.

Американський президент назвав лідерів НАТО «приємною групою людей» і сказав, що «майже кожен з них сказав: «Слава Богу за Сполучені Штати». Трамп похвалив більшість країн-членів за згоду збільшити витрати на оборону, додавши: «Їм потрібні Сполучені Штати, а без Сполучених Штатів ситуація не буде такою ж».

Отже, Трамп задоволений. Що далі?

Підсумки саміту

Головний результата зустрічі – обіцянка кожної країни-члена НАТО до 2035 року витрачати 5% ВВП на оборону (з них не менше 1,5% – на витрати, пов'язані з обороною), «була подана під соусом ініціативи Трампа», пише CNN. Ще у січні Трамп висунув ідею цільового показника витрат у розмірі 5% для членів НАТО. Цю цифру, яка раніше серйозно не розглядали, оскільки члени НАТО ледь-ледь дотягували до 2%.

«Збільшення витрат на оборону є успіхом президента Дональда Трампа. Без лідерства Дональда Трампа це було б неможливо», – заявив президент Польщі Анджей Дуда журналістам на саміті.

Витрати країн-членів НАТО на оборону в 2024 році

Прикрого конфузу уникнути таки не вдалося. Загальну ідилію дещо зіпсувало заперечення Іспанії проти обіцянки витрачати 5% ВВП на оборону. Трамп вщент розкритикував Іспанію і назвав цю позицію «жахливою» та пригрозив Мадриду запровадити вдвічі більші мита. Щоправда, незрозуміло, яким чином Трамп виконає свою обіцянку, враховуючи, що Іспанія є частиною Європейського Союзу з 27 країн, який веде переговори як блок», – нагадує Politico.

Зараз Сполучені Штати та ЄС ведуть інтенсивні переговори, спрямовані на зменшення або усунення погрози Трампа запровадити 50-відсотковий тариф на європейські товари в обмін на зниження тарифів ЄС та проведення інших реформ для відкриття свого ринку для більшої кількості американських товарів і послуг.

Попри те, що декларація про збільшення витрат на оборону висвітлюється як головне досягнення саміту, насправді європейці зібралися не заради нього, і всіляко улещували Трампа зовсім для іншої мети: почути від Трампа, що у разі нападу на будь-яку із країн Альянсу, США поспішать на допомогу. Бо ж у тому, що Росія рано чи пізно нападе, у країн Балтії, Польщі та Фінляндії сумнівів вже немає.  Вони вже створюють «нову залізну завісу» — планують мінувати кордони з Росією. ТФінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща вже оголосили про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Військові цих країн вже  визначають потенційно вразливі ділянки лісів і озер, які можуть бути заміновані у випадку загрози з боку РФ.

Фрідріх Мерц, який відвідав свій перший саміт НАТО як канцлер Німеччини, заявив, що Трамп «дуже чітко заявив», що він залишається відданим пункту про взаємну оборону згідно зі статтею 5 угоди НАТО. «Мені було приємно, що в усіх його заявах не було жодного натяку на сумнів з його боку щодо готовності повністю підтримувати солідарність та альянс», – сказав він журналістам після зустрічі.

Врешті європейці дотисли Трампа: у заключній декларації НАТО йдеться, що спільне зобов’язання щодо статті 5 є «незламним».

У свою чергу колишня директорка Ради національної безпеки з питань Європи за часів колишнього президента Джо Байдена Торрі Тауссіг констатує, що ключові виклики були виключені з порядку денного – у першу чергу вона мала на увазі війну РФ з Україною. «Не було жодного суттєвого результату для України, незважаючи на четвертий рік сухопутної війни в Європі», – сказала вона, і додала, що не було жодного обговорення майбутньої політики щодо Росії чи зростаючих викликів з боку Китаю.

Що з того Україні

Цікаво, що думки стосовно користі від самміту для України у експертів розділилися кардинально. Скажімо, «Радіо Свобода» опублікувало матеріал із промовистим заголовком: «Висновки саміту НАТО: похвала Трампу, напруженість щодо статті 5 та ігнорування України».

Експертка з питань Європи в Раді з міжнародних відносин Ліана Фікс вважає: «Вони (європейці) зрежисували саміт таким чином, щоб, перш за все, попіклуватися про інтереси безпеки союзників по НАТО, а потім вже про Україну… В ідеальному світі Україна та Росія мали б бути головним пріоритетом на саміті. Але у світі Дональда Трампа зрозуміло, чому основні союзники влаштували це саме так».

Своєю чергою The Independent зауважує зміну риторики Трампа щодо Зеленського та Путіна.

Так, на пресконференції після закритої зустрічі з Володимиром Зеленським Трамп заявив, що в боротьбі України проти повномасштабного вторгнення Путіна у лютому 2022 року, було «багато сили духу». Трамп також, нарешті, переклав провину за продовження та ескалацію війни на Путіна, і це разючі зміни у порівнянні з тим, як він характеризував ситуацію під час пам’ятної ​​зустрічі з Зеленським в Овальному кабінеті в лютому цього року.

«Володимир Путін справді має покласти край цій війні. Люди гинуть у таких масштабах, яких давно не бачили», – сказав президент США та розповів журналістам, як дорікнув Путіну під час останньої телефонної розмови. Після того, як російський лідер запропонував допомогу у припиненні воєнних дій між Ізраїлем та Іраном, Трамп наголосив, що волів би, аби йому хтось допоміг розібратися із самим Путіним.

Пізніше він додав, що з російських диктатором було «складніше», ніж із Зеленським. Річ у тім, що з українським лідером у Трампа були суперечливі стосунки ще з його першого терміну – тоді телефонна розмова з українським лідером спричинила скандал, що призвів до першого з двох судових процесів щодо його імпічменту в Сенаті.

З практичних підсумків – Трамп заявив, що «розглядає можливість» відправки Україні додаткових ракетних комплексів Patriot. «Ми подивимося, чи зможемо ми їх зробити доступними. Так, їх дуже важко дістати. Нам вони також потрібні. Ми постачаємо їх до Ізраїлю, і вони дуже ефективні, на 100%. Важко повірити, наскільки ефективні. Вони хочуть цього більше, ніж будь-чого іншого», – жодної конкретики, але принаймні одразу не відмовив.

Трамп також знову закликав Путіна припинити війну і нарешті визнав, що російський лідер може мати територіальні плани, що виходять за межі України.

Коли ж Трампа запитали, чи зроблять США внесок у понад $8 млрд, обіцяних союзниками по НАТО в рамках подальшої підтримки воєнних зусиль України блоком з 32 країн, той ухилився від прямої відповіді: «Побачимо, що буде».

Українські експерти схиляються до того, що вагомих зрушень для України саміт таки не приніс. Журналіст Юрій Ніколов емоційно наполягає: «в НАТО відбувся велетенський акт брехні». «І всі поїхали додому розповідати про переможні перемоги. Європейці набрехали Трампу, що вони збільшать видатки на оборону так, як він хоче. Трамп набрехав Зеленському, що дасть нову зброю для захисту України…», – зазначив він.

Директор Інституту світової політики Віктор Шлінчак також звертає увагу на фальш, якою був пронизаний захід в цілому. «Світ скотився до ситуації, коли в принципі правда нікому не потрібна. Бо почав спрацьовувати принцип: краще не сваритися з неадекватом, підлаштовуючись під ситуацію, яка вигідна і йому, і тобі», – констатує він.

На думку експерта, спічі про «Трампа-татка», про перемоги, яких нема і про гроші, які не відомо чи наповнюватимуть бюджет НАТО – це «потьомкінські дєрєвні». які завжди будувала Росія». А тепер цей прийом починає вкорінюватися в країнах, на яких ми ще недавно хотіли бути схожими. «Повітряні замки. Бажане, а не дійсне. Цитати, за якими в сотий раз, звучить свята простота… Коли ж ми – весь світ – врешті повернемось до зрілості в політиці, справжнього лідерства, а не до реалізації сюжету фільму «Не дивись угору» та до все абсурднішого костюмованого вертепу?», – запитує він.

Що пише зарубіжна преса

В той же час деякі західні аналітики похвалили Рютте та європейських лідерів за те, що вони задовольняють Трампа. «Враховуючи масштаби американської непередбачуваності, союзники розробили стратегію, яка виграє час і заспокоює Трампа», – зазначив Корі Шейк, директор із зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва.

Про те не всі оглядачі вважають демонстративне улещення Трампа правильною стратегією. Так, колумністка Le Monde Сільвія Кауффман зауважує, що «кружляння» Трампа європейцями відбулося одразу після протестів опонентів президента Америки у США під гаслом під гаслом «Без королів».

«Але для Європи немає нічого занадто пишного, коли йдеться про потурання его Дональда Трампа. Саме тому президент США провів ніч 24 червня в королівських апартаментах Хейс-тен-Босх, палаці короля Нідерландів. Він був єдиним главою держави, який відвідав саміт НАТО в Гаазі та мав таку честь. Поки він снідав з королем Віллемом-Олександром, інші 31 лідер, які зупинилися в готелі, могли лише сподіватися, що ця демонстрація величі додасть йому гарного настрою напередодні засідання», – пише вона.

«Як далеко слід зайти, щоб догодити президенту США, який не приховує своєї зневаги до європейських партнерів чи презирства до Європейського Союзу? Зіткнувшись із цією дилемою протягом останніх п'яти місяців, лідери континенту вирішили проковтнути свою гордість, щоб уникнути конфлікту. Поки що цей підхід не увінчався успіхом», – вважає Кауфман.

«Настав час змінити тактику», – резюмує колумністка.

Оглядач The Washington Post Лі Хокстадер зауважує: «Ніхто не породжує більше страху в Європі, ніж Дональд Трамп — за винятком, мабуть, Володимира Путіна».

«Тож, коли президент зустрічався з партнерами з НАТО в Гаазі на щорічному саміті альянсу, європейці намагалися обходити гірку правду, боячись спровокувати авторитарного лідера Америки. Хто може їх звинувачувати? Трамп погрожував вивести Сполучені Штати з НАТО, здійснивши неприємний випад на саміті НАТО у 2018 році. Якби він це зробив, це зруйнувало б Альянс і позбавило б його можливості демонструвати надійне стримування», – пише оглядач.

У статті йдеться, що просто відтоді Трамп регулярно вагався щодо дотримання Вашингтоном статті 5 НАТО — ключової обіцянки, що напад на будь-якого члена буде розглядатися як напад на всіх. Він знову переполошив інших членів НАТО, сказавши журналістам, які вкотре запитали, чи залишаються США відданими статті 5: «Залежить що ви маєте на увазі».

Лі Хокстадер пропонує читачам уявити, як мали б ставити питання лідери країн-членів Альянсу, якби «не зосереджувалися на спробах запобігти істериці Трампа». На думку оглядача, питання звучали б так:

• «Пане Президенте, ви можете приписати собі певну заслугу в тому, що спонукали нас витратити набагато більше на нарощування наших збройних сил, щоб стримати Путіна та покласти край європейській проблемі гарантіями безпеки США. То чому ж ви підтримуєте екстремістські європейські партії, такі як німецька «Альтернатива для Німеччини» , які у разі приходу до влади, ймовірно, зроблять прямо протилежне (наполягатимуть на припинення допомоги Україні та знятті санкцій з Путіна, – «Главком»), бо вони є прихильниками Путіна?»
• «Пане президенте, вітаємо вас із тим, що ви завдали удару по ядерних об’єктах Ірану, навіть якщо це лише незначна перешкода для амбіцій Тегерана розробити бомбу, і насправді це може пришвидшити терміни її створення. Але водночас ви не демонструєте подібної рішучості у протистоянні найважливішому союзнику Ірану, Росії, яка становить аналогічну загрозу для союзників США. Чому так?»
• «Пане президенте, ви, безперечно, розумієте, що Росія перейшла до економіки воєнного часу , і що майже кожен серйозний європейський лідер вважає, що Путін планує акт агресії проти держави-члена НАТО, щоб перевірити рішучість альянсу, ймовірно, протягом найближчих п’яти років. Хіба ваші вагання щодо зобов’язань Вашингтона щодо статті 5 не заохочують його йти цим курсом? І чи не ставить це мир під загрозу, а не сприяє йому?»
• «Ми погоджуємося, що Китай становить найбільшу довгострокову загрозу для міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах, пане президенте. Хіба ви не робите Пекіну величезного стратегічного подарунка, атакуючи найважливіші дослідницькі університети США , які мають вирішальне значення для підтримки усталеної переваги Америки в науці, техніці, охороні здоров'я та штучному інтелекті? А знищуючи «Голос Америки», ключовий інструмент проектування м’якої, чи не робите ви поступку китайським пропагандистам?».

«Це одні з найважливіших проблем, які хвилюють європейських лідерів. Але не варто розраховувати на те, що вони прозвучали, навіть тихо, на саміті НАТО. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив улесливу похвалу, і нічого (публічно), крім найстараннішої покірності, спрямованої на американського лідера. Таким чином, страх спотворює правду. На жаль, це підриває рішучість і стійкість Заходу», – резюмує оглядач.

Аналогічної думки дотримується і головний редактор видання The Foreign Policy Раві Агравал. Цьогорічний саміт НАТО запам'ятається не тим, про що домовилися його 32 члени, а тим, про що вони вирішили уникати обговорення», – пише він.

Наталія Сокирчук, «Главком»