Революція в астрономії: телескоп Вебба знайшов свою першу екзопланету

Космічний телескоп Джеймса Вебба(JWST) вперше знайшов на теренах космосу нову екзопланету. Нововідкрита планета, схожа за розмірами на Сатурн, обертається навколо молодої зірки TWA 7. Це знакова подія, яка підтверджує революційні можливості JWST у вивченні далеких світів.

Про це пише IFL Science.

«Дитячий Сатурн» у протопланетному диску

Кандидат в екзопланети отримав назву TWA 7b. Він обертається навколо зірки TWA 7, яка, як вважається, утворилася близько 6,4 мільйона років тому. За попередніми висновками, ця планета є газовим гігантом, маса якого приблизно дорівнює масі Сатурна, або близько 30% маси Юпітера. Вона розташована у 52 рази далі від своєї зірки, ніж Земля від Сонця.

Зірка TWA 7 досі оточена своїм протопланетним диском — областю, де формуються планети. Молоді планети, зростаючи, прорізають у цьому диску «борозни». Попередні спостереження вже показували наявність кільцевих структур у цьому диску. Планета TWA 7b розташована у проміжку між першим та другим кільцями диска.

Як JWST вдалося розгледіти далеку планету

Завдяки найпотужнішому в світі комплексу радіотелескопів ALMA, збудованому на півночі Чилі, дослідники змогли побачити безліч протопланетних дисків, де формуються планети, а також виявити присутність планет за непрямими ознаками. Тепер JWST використовує свої дивовижні можливості, щоб розширити ці межі ще далі. Космічний телескоп виявив джерело у проміжку між кільцями.

Команда вчених виключила можливі джерела похибок, щоб дійти висновку: екзопланета розміром із Сатурн у цьому місці є найбільш вірогідним поясненням отриманих даних. Моделі також узгодилися з цим висновком. Хоча це виявлення є фантастичним, команда впевнена, що це лише початок прямих відкриттів екзопланет за допомогою JWST.

Відкриття стало можливим завдяки спеціальному коронографу, який блокує світло зірки, дозволяючи середньо-інфрачервоному приладу побачити ледь помітні сигнали того, що може ховатися у протопланетних дисках. Команда вважає, що JWST зможе відобразити планету масою близько 10% від маси Юпітера, що приблизно вдвічі перевищує масу Нептуна.

Це дослідження є важливим кроком до «святого Грааля» в дослідженні екзопланет: прямого зображення планети розміром із Землю. Наука ще не досягла цієї мети, але поріг поступово зміщується.