Китай повертається до російського газу через загрозу на Близькому Сході – WSJ

Загострення конфлікту між Ізраїлем і Іраном стало поштовхом для активізації переговорів між росією та Китаєм щодо газопроводу "Сила Сибіру 2" — стратегічного проєкту, який роками залишався у підвішеному стані.

Як повідомляє The Wall Street Journal.

Пекін переглядає свої енергетичні пріоритети через зростання ризиків на маршрутах постачання з Близького Сходу.

Газопровід "Сила Сибіру 2" має транспортувати російський природний газ до Китаю через Монголію. Але з 2022 року проєкт уповільнився через суперечки щодо ціни, умов власності, а також побоювання Пекіна щодо надмірної залежності від москви в постачанні енергоресурсів. Однак остання ескалація, попри досягнуте перемир’я між Ізраїлем та Іраном, змусила Китай замислитися над стабільністю маршрутів через Ормузьку протоку.

Близько 30% імпорту китайського СПГ надходить з Катару та ОАЕ саме через Ормузьку протоку, яку Іран нещодавно погрожував заблокувати. Додатково Китай активно імпортує дешеву іранську нафту — понад 90% іранського експорту спрямовується саме до КНР. Попри американські санкції, китайські незалежні НПЗ продовжують закуповувати сировину, що викликає занепокоєння у Вашингтоні.

Президент США Дональд Трамп, коментуючи ситуацію після перемир’я, зауважив, що тепер Китай зможе “надалі купувати нафту в Ірані”, але висловив сподівання, що Пекін також наростить закупівлі американської нафти.

У Білому домі уточнили, що Вашингтон прагне зменшити частку іранської нафти в енергетичному балансі КНР і заохотити імпорт із США. Проте аналітики відзначають, що нестабільність у Перській затоці лише підвищує привабливість альтернативних маршрутів.

У цьому контексті відновлення інтересу до проєкту “Сила Сибіру 2” може стати проривом для Кремля. росія втратила більшість газових доходів після скорочення експорту до Європи, і тепер намагається компенсувати це за рахунок Китаю. За словами директора Євразійського центру Карнегі Олександра Габуєва, “нестабільність показала Пекіну перевагу стабільних наземних поставок — росія може скористатися цим моментом”.

Очікується, що москва спробує просунути “Силу Сибіру 2” під час візиту владіміра путіна до Сі Цзіньпіна у вересні.

Проєкт вигідний для москви, яка прагне закріпитися на ринку КНР, але Пекін досі дотримувався ліміту: не більше 20% імпорту нафти й газу — з однієї країни. До того ж китайська інфраструктура забезпечує імпорт СПГ з різних джерел — не лише з Близького Сходу, а й з США, Австралії та Африки.

Втім, загострення в Ормузькій протоці, ключовому коридорі для нафтотранзиту, нагадало Китаю про вразливість морських шляхів. Ормузька протока пропускає понад п’яту частину глобального експорту нафти. Будь-яке її блокування, навіть тимчасове, може спровокувати глобальну енергетичну кризу.

"Блокада Ормузької протоки радикально змінить ситуацію з постачанням СПГ до Китаю — із надлишку контрактів ми опинимось у стані дефіциту", — попереджає Вей Сіонг з Rystad Energy.

Таким чином, стратегічна невизначеність, спричинена конфліктами на Близькому Сході, може дати росії новий шанс укласти газову угоду з Китаєм, яку москва намагається вибороти ще з 2014 року.