Доступ до української освіти за кордоном: МОН збереже дистанційне навчання

Українські діти, змушені залишити країну через війну, мають не лише право на безпечне навчання в країнах перебування вони також мають право зберігати зв’язок зі своєю державою, мовою та культурою через українську освіту.

У межах координованого міжнародного аудиту з вищими органами аудиту Польщі, Чехії, Словаччини, Литви та землі Гессен (Німеччина), аудитори української Рахункової палати аналізували, як держава через Міністерство освіти та науки забезпечує доступ дітей до української освіти за кордоном.

Про це у Фейсбуці повідомила 25 червня голова Рахункової палати України Ольга Піщанська.

Зокрема, зазначається, що з початку воєнного стану і до квітня 2025 року в систему освіти країн ЄС було включено понад 917 тис. українських дітей. Водночас, згідно з даними системи АІКОМ, станом на зараз лише 362,3 тис. дітей шкільного віку за кордоном охоплені українською освітою (інституційна або індивідуальна форма навчання).

Крім того, за кордоном діє понад 400 українських освітніх осередків (переважно суботні/недільні школи). При цьому МОН не веде облік цих осередків і не має повноважень для їхньої інституційної підтримки.

Міжнародна українська школа не впровадила повноцінну дистанційну форму навчання і має обмежені спроможності щодо задоволення освітніх потреб наших дітей за кордоном. Зараз у МУШ у формі екстернату навчається лише 9 тис. дітей.

Серед іншого виявилося, що МОН своїм наказом із вересня 2025 року, залишило можливість інституційного навчання за кордоном лише за українознавчим компонентом (6–8 годин/тиждень).

Через це понад 180 тис. дітей, які навчались за дистанційною формою, ризикували залишитися поза системою освіти — особливо в країнах, де шкільна освіта для іноземців не є обов’язковою (а таких чимало).

На зауваження аудиторів МОН погодилося внести зміни та зберегти дистанційне навчання.

Тим часом контрольні заходи інших країн-учасниць цього міжнародного координованого аудиту тривають.

Нагадаємо, нещодавно ZN,UA докладно пояснювало, як працює дистанційне навчання під час війни і що може змінитися з 1 вересня.

Наразі за кордоном діти можуть вивчати лише навчальні предмети українознавчого компонента. 

«Йдеться про українську мову та літературу, історію України, основи правознавства, географію, громадянську освіту, захист України та предмет «Я досліджую світ» (у частині громадянської й історичної освітньої галузі). Це дає змогу уникнути подвійного навантаження від паралельного навчання в українській і закордонній школах», — пояснили у МОН.