Загадка статуй цариці Стародавнього Єгипту Хатшепсут: їх боялися навіть після смерті жінки-фараона

Нове дослідження показало, що здогадка єгиптологів була помилковою. Статуї Хатшепсут були розбиті для того, щоб їх "деактивувати", позбавляючи їх надприродних сил, пише Live Science.

Хатшепсут була дружиною і рідною сестрою фараона Тутмоса II, який правив приблизно з 1492 до 1479 р. до н. е. Вона повинна була стати регентом свого пасинка Тутмоса III. Але в підсумку, Хатшепсут стала фараоном за власним правом, а Тутмос III був лише співправителем, який мав обмежену владу в Стародавньому Єгипті.

Після того, як Хатшепсут померла, багато її статуй було розбито. У 1920-х і 1930-х роках археологи знайшли розбиті статуї, закопані під землею. Раніше вчені вважали, що статуї Хатшепсут розбили і закопали за наказом Тутмоса III як відплату. Нове ж дослідження припускає, що статуї жінки-фараона були "ритуально деактивовані", як і статуї, що належать іншим фараонам.

Докторант єгиптології в Університеті Торонто Джун Йі Вонг виявив одну дуже важливу деталь. Обличчя у статуй не були розбиті, а написи не були стерті. Натомість більшість статуй були розбиті в ділянці шиї, талії та ніг. Саме такі пошкодження можна побачити й на статуях інших єгипетських фараонів.

Річ у тім, що стародавні єгиптяни вважали статуї своїх фараонів могутніми та, можливо, навіть живими. Після смерті фараона, вважалося звичайною справою дезактивувати його статуї, ламаючи їх у тонких місцях — шиї, талії та ногах.

"Уламки таких дезактивованих статуй знаходили в багатьох місцях у Єгипті та Судані. Однією з найвідоміших знахідок в історії єгипетської археології є Карнакська схованка, де сотні статуй фараонів — з різних віків — були знайдені в одному місці. Переважна більшість статуй були "деактивовані", — каже Вонг.

Але це зовсім не означає, що постать Хатшепсут не зазнавала політичних переслідувань після смерті.

"На багатьох пам'ятках по всьому Єгипту її зображення та імена систематично знищувалися. Ми знаємо, що ця кампанія переслідувань була ініційована Тутмосом III, але ми не зовсім впевнені, чому", — додає автор дослідження.

У деяких місцях Стародавнього Єгипту статуї Хатшепсут деактивувалися, але в інших місцях вони зазнавали жорстоких нападів. Але вчені припускають, що такі акти вандалізму могли бути викликані зовсім не особистою неприязню.

"Тутмос III міг керуватися ритуальними і практичними чинниками, а не особистою неприязню. Також могли бути й політичні мотиви, якщо правління Хатшепсут завдало шкоди спадщині Тутмоса III як фараона", — підсумували дослідники.

Нагадаємо, вчені розкопали храм найуспішнішої правительки Єгипту. Археологи зробили несподіване відкриття під час розкопок храму Хатшепсут, правительки Стародавнього Єгипту, яка привела країну до процвітання.