Вони кохали Максима Рильського. Онук поета розповів про романи славетного діда

Особисте життя видатного українського поета Максима Рильського було сповнене не лише творчості, а й складних та ніжних почуттів. Онук класика української літератури, Максим Рильський (тезка), розповів про маловідомі романи діда з оперною дівою Зоєю Гайдай та навіть з дружиною Остапа Вишні, Варварою Маслюченко. Про це він розповів в інтерв’ю «Главкому».

За словами онука, Максим Рильський підтримував дружні стосунки з багатьма відомими постатями свого часу, але іноді дружба переходила у щось більше. Він згадав історію, пов'язану з другом та земляком поета Іваном Очкуренко. «Дружили вони, але, як бачите, дід у друга та земляка дружину відбив…», – з іронією розповів онук.

Ще одна історія кохання, яка досі залишалася поза увагою широкої публіки, – це стосунки Максима Рильського з Варварою Олексіївною Маслюченко, акторкою та дружиною письменника Остапа Вишні (Павла Губенка). За словами онука, Вишня та Рильський були нерозлийвода, але Варвара Олексіївна писала Рильському «досить інтимні листи». Ці стосунки розвивалися вже після того, як обидва – і Рильський, і Маслюченко – овдовіли. Існує навіть фотографія, де вони сидять поруч, «зажурено дивлячись один на одного – чому, мовляв, у нас доля склалася так, а не інакше…».

Особливо яскравим був романтичний зв'язок Рильського з видатною оперною дівою Зоєю Гайдай. Онук розповів, що вона писала поетові: «Максимушка! Викради мене звідси». Примітно, що це послання було написане на репродукції картини Васнецова «Іван Царевич на сірому вовку», де Іван Царевич везе Олену Прекрасну.

Музей Максима Рильського розташовується – прогнозовано! – на вулиці Максима Рильського, яка пролягає на крутій горі, що височіє над Голосієвом. Якщо йти від найближчого метро, то доведеться наполегливо дертися вгору. «Там 105 сходинок», – завбачливо попереджає онук Максим Георгійович.  

Поруч із музеєм – чийсь розкішний котедж. Зовсім не такий вигляд мала ця вулиця кілька десятків років тому. «Свій будинок дід збудував у 1951-му, – розповідає Рильський-молодший. – Тоді тут стояли самі лише халупи. Але дід хотів жити у лісі, тож взяв тут ділянку». 

Аж не віриться, що ти стоїш посеред столиці. Жодної звичної інфраструктури – ані магазинів, ані аптек. За всім треба їздити на машині. Ну або громадським транспортом. «Колись з центру до Голосієва ходив трамвай №10, але добиратися все одно було незручно. А дід був депутатом, тож проводив прийом на Хмельницького, 68», – каже 77-річний онук поета.