Трагічний квітень 1979-го: що приховує трагедія загибелі Володимира Івасюка

Влада заборонила друкувати некрологи після загибелі Івасюка та призначила комсомольські збори в день похорону.

Ви дізнаєтесь:

24 квітня 1979 року у Львові попрощалися з легендарним українським композитором Володимиром Івасюком. Його "Червону руту" знає вся Україна, а пісня "Я піду в далекі гори" стала символом епохи. Та смерть 30-річного музиканта й досі оповита таємницями.

Главред вирішив з’ясувати, що ж насправді сталося, та чому досі виникає стільки запитань.

Що сталося з Володимиром Івасюком

Як розповів у ефірі "Сніданку з 1+1" вчитель історії Артур Бабенко, 24 квітня 1979 року Івасюк вирушив на заняття до консерваторії й більше не повернувся. Офіційна версія — самогубство. Але багато істориків, музикантів і рідних вважають, що його смерть — справа рук радянських спецслужб.

Вам також може бути цікаво: Витрачав шалені гроші на одяг: історик розповів правду про Тараса Шевченка.

Івасюк творив у 1970-х — за часів жорсткого контролю з боку Кремля. В епоху Брежнєва естрадна музика мала відповідати ідеологічним вимогам, бути російськомовною та "правильною". Та Івасюк писав українською — про кохання, красу, рідну землю.

Чому КДБ цікавився Івасюком

Як повідомляє Бабенко, родина композитора перебувала "на олівці" в КДБ. Його батько свого часу намагався перетнути радянсько-румунський кордон, щоби вступити до вишу. Сам Володимир, ще в дитинстві, випадково звалив пам’ятник Леніну — це також запам’ятали.

Попри високі бали на вступних іспитах, Івасюка не зарахували до медичного інституту. Пізніше він отримав можливість відновити навчання через наявність довідки з психіатричної клініки — тоді це було формальністю для відновлення в консерваторії.

Післясмертні загадки

Платівка Івасюка вийшла у США — йому обіцяли високий гонорар, однак натомість він отримав візит від КДБ. Грошей так і не побачив.

Тіло композитора знайшли лише за місяць — в лісі під Львовом. Влада заборонила друкувати некрологи, а в день похорону по всій країні скликали комсомольські збори з обов’язковою явкою. Попри це, тисячі людей зібралися, щоб віддати останню шану митцю. Цей день став одним із перших символічних актів громадянського опору в УРСР.

Докладніше про трагедію Володимира Івасюка дивіться у відео:

Читайте також: