/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F80877a200cf4677678d2c9aeb12426a0.jpg)
До одного поверху додадуть ще 13: у Києві розгортається новий скандал із забудовою
Під "реконструкцію" заховали фактично будівництво нової висотки
Дерева під знесення, а на місці старої одноповерхової будівлі – чергову житлову "свічку" впритул до інших багатоповерхівок – такі плани має на ділянку по вулиці Рене Декарта (колишньої Кулібіна) у Святошинському районі Києва приватна фірма. Місцеві мешканці занепокоєні, під загрозою зникнення зелена зона, а на горизонті – серйозні проблеми з паркуванням, адже вже й зараз у дворах утворюються затори. Крім того, невідомо, як масштабні роботи вплинуть на вже наявні будинки та чи витримають інженерні мережі додаткове навантаження.
"Телеграф" розбирався, чи є підстави для занепокоєння у мешканців району, та вивчав документи, які дозволили ТОВці розпочати роботи.
Висотки додаються, затори зростають
Вулиця Рене Декарта (Кулібіна) розташована в історичній місцевості Києва під назвою Ґалаґани між проспектом Берестейським, вулицями Дружківська та Чистяківська. Тут між багатоповерхівками знаходиться одноповерхова будівля під номером 3/8. В радянські часи це була громадська баня, згодом тут розміщались офіси, а останні роки об'єкт стояв пустим. Та на минулому тижні навколо нього закипіла робота, поки підготовча, але незабаром має початися й будівництво – на цьому місті виросте 14-поверхівка.
- Спочатку працівники поставили тимчасовий паркан, дерев'яний. До речі, на ньому жодної інформації, що за ним буде. А вже цього понеділка, після чергової атаки на Київ, з 9 ранку бурили дірки в асфальті та встановлювати металеві напрямні для постійної огорожі, – розповіла в розмові з "Телеграфом" Олена – мешканка сусіднього будинку під №5. – При цьому зробили це над самим тротуаром і дуже близько до нашої 10-поверхівки. Раніше вона була найвища, але потім з'явився поруч будинок на 16 поверхів (йдеться ЖК "Наш Будинок" за адресою пр. Берестейський, 71а), при цьому його поверховість навіть зменшили, бо ніби є проблема з ґрунтами в цій місцевості. До цього будівництва люди поставили ворожо, адже це створило купу проблем. По-перше, на три роки ми лишились без гарячої води, бо знесли котельню й нас обіцяли під'єднати до іншої, але щось пішло не так. Довго тривала боротьба, й коли нарешті водопостачання відновили, у нас вже прогнили стояки.
По-друге, в них хоч і є підземний паркінг, але місця в ньому коштують дорого, тож люди паркуються де-не-де, зокрема, часто у нас у дворі. І зараз стали залишати машини вздовж вулиці Рене Декарта, що перетворило її з двосторонньої на односторонню. Смішно сказати, але в нас біля будинку утворюються затори, бо часом ще коли є хоч трошечки затор на проспекті, водії намагаються через двори їхати й все зупиняється. Якщо тут з'явиться ще один будинок на 14 поверхів, то, звісно, ситуація ще погіршиться. До того ж є побоювання, що ці роботи можуть мати негативні наслідки для нашої багатоповерхівки. Якщо дійсно тут проблемні ґрунти, то чи витримають вони додаткове навантаження?! Звісно, що зараз є нові технології посилення фундаментів, але наш то таким і лишиться, чи не почне він просідати, чи не утворяться тріщини?! – зазначає Олена.
Співрозмовниця також додає, що десять років тому, коли тривало інше будівництво, мешканців запевнили: більше нічого в цьому районі зводити не будуть. Але ситуація, як бачимо, змінилась. Готувати ґрунт міська влада до цього почала ще тоді, адже в грудні 2017 року сесія Київської міської ради затвердила детальний план території.
Владу тоді критикували за ухвалення ДПТ саме у такому форматі, звинувачуючи в тому, що це було зроблено "для легалізації незаконної забудови"Інтеграл-Буду регіонала Зубика "Нивки парк" (житловий комплекс з кількох будинків на проспекті Берестейському – Авт.). Протиправним рішення про затвердження детального плану території вважали й в прокуратурі міста Києва, яка намагалась у 2018 році оскаржити його в судовому порядку. У позові зазначалось, цим було фактично змінено Генеральний план міста, а територіальну громаду позбавили права "брати участі у розв'язанні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста".
Феміда врешті вимоги прокуратури не підтримала, ДПТ продовжив діяти, скандал забувся, а документ відкрив можливості для інших забудовників. Зокрема, й на ділянці по вулиці Рене Декарта, 3/8, де зараз триває підготовка до зведення чергової висотки, адже вона увійшла до зони змішаної середньої поверхової, багатоповерхової та підвищеної поверховості житлової забудови (зона Ж-4).
Земля з запасом плюс поверхи
Історія з цим спірним об'єктом у Святошинському районі далі розвивалась таким чином. У червні 2021 року власником одноповерхової будівлі під номером 3/8 по вул. Рене Декарта стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБРД". Столична фірма, за даними YouControl має статутний капітал 500 грн. та основний вид діяльності "купівля та продаж власного нерухомого майна". Її гендиректором та головним бухгалтером є наразі Дмитро Сотніков, а в засновниках зазначені АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд "С1 Інвест Плюс" та киянин Андрій Сергієнко. Останній є разом з Сергієм Коломійцем кінцевим бенефіціарним власником ТОВки, яку має відношення до "групи родини Сліпця" — Петро Сліпець, зокрема, був свого часу директором забудовника "KDD Group" ("Kyiv Donbass Development"), а також помічником депутата-регіонала Олега Шаблатовича.
На підставі права власності на нерухомість у листопаді 2021 року "ДБРД" звернулось до Київської міськради з клопотання про надання в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:083:0003). При цьому її площа становила 0,1818 га, що у 2,26 раза більше за площу будівлі на ній розташованій. Свій запит фірма пояснює бажанням провести реконструкцію одноповерхівки в "багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями з подальшою експлуатацією та обслуговуванням". За кілька місяців Київміськрада погоджує п'ятирічну оренду для ТОВ "ДБРД" на ділянку по Рене Декарта (Кулібіна) 3/8. Плюс ще одну ділянку по сусідству (кадастровий номер 8000000000:88:083:0004) площею 0,131 га фірма отримує для будівництва, експлуатації та обслуговування об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури (заїздів/виїздів до будинку).
Навесні 2023 року на руках у компанії вже був дозвіл на виконання будівельних робіт та містобудівні умови та обмеження (МУО). В техніко-економічних показниках житлового будинку зазначено, що будівля матиме 1 підземний та 13 наземних поверхів, а площа забудови становитиме 1223,89 кв. метри, а це в 1,52 раза більше наявної будівлі. Тобто забудовник брав землю "з запасом" недаремно і розраховує облаштувати у висотці 157 квартир (крім двох всі будуть однокімнатними) та паркінг на мінус першому поверсі на 41 місце. Тож видається, що побоювання мешканців району, що проблема з паркуванням посилиться, є не безпідставними.
Також мешканці району наголошують, що нове будівництво проводиться занадто близько до вже наявних висоток. Мінімальна відстань між будинками згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" (чинний з 1 жовтня 2019 року) до 9 поверхів – 12 метрів, 9 поверхів і більше – 15 метрів. Ці відстані повинні забезпечити достатню інсоляцію, тобто доступ сонячного світла до квартир, пожежну безпеку (має бути забезпечений проїзд для спецтехніки), а також приватність і вільну вентиляцію. І винятки можливі лише за наявності експертного висновку, або якщо це територія комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, або якщо будуть застосовані інсоляційні компенсатори, екранування тощо. Наразі в дозвільних документах не вказані якісь особливі умови лише зазначено, що при проектуванні необхідно дотримуватись чинних будівельних норм. А в категорії "планувальні обмеження" вказано, що необхідно "врахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, згідно зі ст. 5 Закону України "Про основи містобудування". Плюс забудовник має "розробити та забезпечити виконання заходів щодо захисту прилеглих будівель та споруд від руйнації, забезпечити їх стійкість під час виконання будівельних робіт". Але чи дотримається цих вимог — наразі відкрите питання.
У переліку побоювань мешканців також вже згадане навантаження на наявні інженерні мережі та доля щотижневого ярмарку, який розміщався на території, що має перетворитися на під’їзні шляхи до нової висотки. Зокрема, на цьому наголошує Юрій Опанасенко, що намагається привернути увагу до ситуації із забудовою. Плюс під загрозою опинились і дерева, що ростуть поруч з майбутнім будмайданчиком. "Із плями забудови чітко видно, що забудовник планує огородити й зелену зону з каштанами. Стає зрозумілим, що ні зелена зона, ні дерева не виживуть від сотень тон бетону, який тут планують залити", – вважає Геннадій Кривошея – голова громадської ради при КМДА. При цьому активіст наголосив, що разом з однодумцями виступає не проти будівництва як такого, а лише за дотриманням закону.
На місці будівництва минулого тижня побував нещодавно призначений керівник Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Георгій Зантарія та пообіцяв провести перевірку законності робіт. "Телеграф" звернувся з чиновником з запитом з пропозицією познайомити громадськість з результатами перевірки та кроками, які РДА планує здійснити, щоб зняти напругу серед мешканців району. Як тільки відповідь надійде, вона буде опублікована на сайті, а наше видання й далі слідкуватиме за неоднозначним будівництвом.
Як повідомляв "Телеграф", у мешканців столиці та екологів виникли питання щодо доцільності "відновлення" та "благоустрою"озера Синє, стан якого після проведення робіт КП "Плесо" тільки погіршився.

