FPV-дрон з крилами за $1000: як у СБС працюють з літаками-камікадзе «Дартс»

Українська армія все інтенсивніше використовує невеликі безпілотні літаки-камікадзе. Значна частина внутрішньої «начинки» у них зі звичайного FPV-дрона, але ці БПЛА здатні летіти на більшу відстань та нести більший боєзаряд – і на них покладають трохи інші завдання.

Розрахунок 413-го окремого батальйону «Рейд» Сил безпілотних систем ЗСУ працює з одним із таких дронів нового типу – «Дартс».

Яка користь від літачкиів-камікадзе на фронті? Про це бійців розрахунку розпитали журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.

У тінь лісосмуги під’їжджає непримітний мікроавтобус – таких, пофарбованих у захисний колір, на прифронтовій території сходу України – сотні. Антена, бухта кабелю, кілька великих, але легких коробок, дерев’яний ящик – усе це троє бійців починають одночасно збирати і розмотувати. Найшвидше порається вояк із позивним «Продюсер» – він збирає невеликий літак сірого кольору.

«Це пінопласт, фанера і якась спеціальна фарба. І наш улюблений армований скотч. І все. Це звичайна авіамодель», – відгукується боєць про те, що він збирає.

Це один із відносно нових засобів ураження українських операторів БПЛА – називається «Дартс». Фактично – це FPV-дрон, але у вигляді літака замість звичної схеми коптерного типу.

Для чого змінили його вигляд, пояснює оператор БПЛА з позивним «Сонечко» – він постійно керує таким під час бойових завдань.

«Це дуже цікава новинка для мене особисто, бо це вже не просто коптер – це вже ціле крило. Тут трохи інша механіка, потрібно враховувати всю аеродинаміку, пориви вітру», – ділиться досвідом дронар.

Дальність польоту крила – 40-50 км, у той час як звичайні FPV-дрони працюють переважно на глибину до 10 км.

«Крило насправді може нести набагато більше бойової частини, ніж FPV-шка звичайна, тому ми зайняли таку нішу, в якій FPV-шка може дотягнутися, але не може завдати такої великої шкоди як, наприклад, наш засіб», – зауважує оператор БПЛА.

Фактично саме військових компонентів у «Дартсі» небагато: плата ініціації, детонатор і різні боєприпаси. Лише частина – із заводу. Більшість переробляють вже у підрозділі – як от перероблена мінометна міна, реактивна граната із додатковими уламками або звичайна пластикова труба з будівельного магазину з вибухівкою та уламками всередині.

«Саме на прикладі «Дартса» розумієш, що гонитва за якоюсь супертехнологічністю – вона недоречна. Є дуже схожі на «Дартс» дрони, але вони коштують багато, технічно – майже те саме, а іноді – навіть гірше. І ти бачиш, що борт за штуку баксів може долетіти не гірше, ніж [борт] за 17-20 тисяч іноземного виробництва», – вважає «Продюсер».

Боєць до армії займався розмінуванням у цивільній організації – навіть досі має невеликий шеврон на бронежилеті. Йому довелося попрацювати на деокупованих після бойових дій територіях, Харківщині і Миколаївщині. Тепер же, іронізує, займається протилежним. Крім підготовки дронів, працює з вибухівкою як інженер.

«Мені сподобалася ця справа – саме вибухотехніка. Вона мені підходить. Я прям ловлю задоволення від того, коли дрон полетів і ми їм «бажаю здоров’я!», насипали. Це дуже приємно. Я іноді відео передивлявся по розкадровці. Дивлюся: ага, підлетів, підлетів, підлетів. І вже firewall пішов, ага, значить, там уламки пішли. Все, вибух, пилюка піднялася», – емоційно розповідає «Продюсер» про відео ураження розрахунком першої гармати.

Раніше такі БПЛА активно використовували проти бронетехніки. Тепер, коли вона майже зникла з поля бою на окремих ділянках фронту, дрони кидають на допомогу піхоті. Як каже пілот: б'ють по російській артилерії, вибивають зв'язок.

«Також шукаємо гнізда ворожих БПЛА-вців і їм теж псуємо життя. І роботу. Можливо, кожен п’ятий борт влучає по цілі, а решта 3-4 долітають до цілі, ну, або ми її вскриваємо. Або лякаємо особовий склад ворога і він перестає працювати на деякий час, залягає по норах. З недавнього – це, швидше за все, була МСТА-Б – буксована гармата. Вона була вкопана, у нас було декілька заходів на неї. І один з останніх заходів був успішний – пряме влучання в гармату. Вона вже більше двох тижнів недієздатна», – каже оператор БПЛА «Сонечко».

Такі планери дуже залежать від погоди – сьогодні вітер не дозволяє злетіти навіть на полігоні. У бойовому середовищі до загроз додається ППО та системи радіоелектронної боротьби. Тому навіть у зовні прості БПЛА інтегрують нові технології – наприклад, систему донаведення на ціль.

«Ми вже почали працювати одразу з системами донаведення, але вони були трошки недопрацьовані. Зараз нам розробник викотив оновлення. Ми вже почали працювати з оновленим донаведенням, нової версії. Воно стало значно краще. Але немає межі досконалості, як то кажуть. Тому сподіваємося, що розробник в майбутньому найближчому зробить апдейт і ми будемо набагато ефективніше уражати ворога», – зазначає «Сонечко».

«Хочеться, щоб наш вплив з «Дартсами» був відчутний. Не так, що щось там десь впало, а руські (військові РФ – ред.) там і не побачили. Хочеться, щоб ми десь там 1, 2, 3, 4-ту батарею артилерійську вивели зі складу, тоді вони відчують. Це буде відчутно. Я буду вважати, що це дуже класна і якісна робота», – пояснює, навіщо потрібна робота розрахунків, «Продюсер».