Україна потребуватиме визначення придатності для обробітку забруднених війною територій

Нині Україна вперше у своїй історії стикається з потребою оцінки придатності забруднених війною територій до сільського господарства, і тому подібні послуги можуть визначати, чи можливо взагалі щось вирощувати на певних ділянках.

Таку думку висловив експерт Олег Листопад в інтерв'ю для «Ми-Україна».

За його словами, досвідчені агрономи можуть дати відповідь, але умови, в яких опинилася Україна, унікальні для всього світу. У перспективі аналіз таких територій може стати окремою експортною галуззю поряд із військовими товарами. Водночас експерт порушив питання про біорізноманіття та екологічні втрати.

Зокрема, ситуація з підривом Каховської ГЕС критично вплинула на фауну: теріолог Михайло Русін одразу звернув увагу на знищення середовищ існування трьох ендемічних видів, що мешкають лише в зоні затоплення. Серед них один із видів сліпаків, мишівка Нордмана й так звані «херсонські кенгуру». За попередніми підрахунками, до 70% ареалів цих тварин опинилися під водою.

На Донеччині, Луганщині, Харківщині та в інших регіонах війна призводить до масового перемішування ґрунтів, руйнування степів, які й так залишилися лише на 3-4% від колишньої площі. Оборонні споруди, вибухи, обстріли — усе це знищує як аграрні землі, так і залишки дикої природи. Знімки з дронів і свідчення місцевих фіксують, як степи перетворюються на перериті й обгорілі території.

Однак, за словами Олега Листопада, оцінити повну втрату агрокультур поки складно — ці дані ще не зібрані через небезпеку роботи в зоні бойових дій. Біологи можуть потрапити туди лише в бронежилетах і шоломах, під наглядом озброєних супровідників, оскільки росіяни одразу відкривають вогонь, щойно помічають присутність дослідників. Через це майже неможливо вести системну наукову роботу.

Зокрема, пожежі в заповіднику Асканія-Нова — ще один приклад екологічної катастрофи. Як степ відновлюється після пожеж, ніхто достеменно сказати не може.