/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F103%2F6e823a3e338a1a68462a6c1b8b7738f0.jpg)
Яким був перший серійний автобус в Україні
Відомий київський «Історичний Автоклуб» оприлюднив нові цікаві факти з історії автомобілебудування в Україні. Йдеться про перший випадок промислового виробництва автобусів у країні.
Ця машина була створена та випускалася з 1927 року на Одеському кузовобудівному та ремонтно-механічному заводі «Кузово-Механік». Розробником автобуса був головний інженер цього підприємства – талановитий конструктор Микола Диренков, який згодом з 1930 року очолив Дослідно-конструкторське випробувальне бюро РСЧА. Там під його безпосереднім керівництвом було створено зокрема перший у «союзі» серійний бронеавтомобіль легкого класу – Д8.
У своїй роботі над автобусом Диренков орієнтувався на відоме шасі для вантажівок та автобусів від італійської фірми Lancia. Цікаво, що ці машини звалися Eptajota. Воно складалося з грецької цифри Epta («сім») та дев’ятої літери грецького алфавіту – Jota. Ці автомобілі були дуже популярні та їх випустили у кількості 1985 од.
Втім, як писав журнал «За кермом» (№ 5 за 1928 р.), автобуси, випущені в Одесі, були «міцніші, витонченіші, легкі та місткі, ніж закордонні автобуси». Особливо наголошувалося, що «автобуси системи інженери Диренкова більш пристосовані до радянських доріг».
Журнал зазначав, що автобус виготовлявся в Одесі – лише за винятком двигуна. Це був 4-циліндровий бензиновий агрегат Lancia Tipo 61, який застосовувався на вантажівках та легкових машинах. Робочий об’єм його становив 4940 см куб., потужність досягала 70 к. с. Він забезпечував автобусу швидкість до 55 км/год.
В Одесі робота над кожним автобусом займала багато часу і завод доклав чимало зусиль, щоб прискорити цей процес. У підсумку цей час скоротився з 8000 годин до 3100. Знижувалася і вартість виготовлення: якщо перший автобус обійшовся в 9975 рублів (без двигуна), то 12-й за рахунком – всього 5800 рублів.
Точна кількість автобусів, випущених заводом в Одесі, на жаль, поки що невідома. Проте йдеться, очевидно, про кількадесят таких машин. Крім того, на підприємстві планувалося виробництво санітарних автомобілів. Достовірно відомо, що принаймні одна така машина була вже збудована та випробувана.
Як склалася подальша доля заводу? За деякими відомостями, які потребують ще уточнення, його поступово перевели на випуск іншої продукції – спеціальних армійських кузовів на замовлення Управління механізації та моторизації РСЧА. Це були полегшені кузови для штабного автомобіля на базі Ford A, а також для санітарних, агітмашин, кінопересувок тощо. Усі вони будувались невеликими партіями.

