Рецензія на фільм «Тіньовий загін» / Shadow Force

19 червня в кіно стартував прокат бойовика «Тіньовий загін» з Керрі Вашингтон та Омаром Сі у головних ролях. Їм належить зіграти бойову подружню пару, що має виступити «проти всього світу», а керувати цим запеклим протистоянням взявся режисер Джо Карнаган. Його фільмографія рясніє екшн-фільмами, зокрема такими, як «Козирні тузи» (2007), «Команда А» (2010), «Драйвер на ніч» (2014), «Boss Level: Врятувати колишню» (2019), але цього разу в постановника та усієї творчої команди щось явно пішло не так. Що саме — читайте в рецензії нижче.

«Тіньовий загін» / Shadow Force

Жанр бойовик
Режисер Джо Карнаган
У ролях Керрі Вашингтон, Омар Сі, Марк Стронг, Да’Він Джой Рендольф, Method Man, Krondon, Ед Квінн, Наталія Реєс, Джейк Таппер
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт

Колись круті спецпризначенці Кіра та Айзек входили до складу таємного загону ЦРУ Shadow Force, що займався нейтралізацією важливих цілей по всьому світу. Та одного разу вони закохалися, у них народився син Кай, тож новоспечені батьки вирішили покінчити з буремним минулим і покинути групу.

Тим часом не згодний з таким станом речей суворий лисий дядько Джек Сіндер, який колись очолював загін, а нині є секретарем (вибачте, генеральним секретарем) G7. За першої ліпшої нагоди він збирає команду і натравлює на колишніх колег. Ситуація має ще й особистісний характер, адже цей мерзенний тип явно нерівно дихає до Кіри. Якими ж наслідками обернеться для втікачів їхнє заборонене кохання?

Проблема навіть не у вторинності самого задуму — достатньо згадати нетфліксівську маячню «Знову в дії» з ідентичним змістовим наповненням. Та й в цілому для бойовиків такий підхід — норма, і нещодавня месниця-балерина Ана де Армас не дасть збрехати. Річ у тім, що «Тіньовий загін» — абсолютно неспроможне в контексті бойових сцен кіно. Вони поставлені й зафільмовані непробачно незграбно, і неважко здогадатися, що смиканий монтаж покликаний хоч якось приховати відсутність постановницької майстерності. Чи бажанні цю майстерність проявити, хтозна.

При цьому у кадрі постійно відбувається якась дичина. То дратівливий малий «тішитиме» глядачів своїм неперевершеним співом. То відчайдушні закохані ні з того ні з сього почнуть гамселити одне одного після тривалої розлуки. То, скажімо відверто, не дуже схожа на круту войовницю Да’Він Джой Рендольф відважить стусанів безпорадному реперу Метод Мену (ця парочка — взагалі окрема тема для обговорення). Навіть 50 Cent при всій його любові до ролей в третьосортних бойовиках не дозволяв собі такого.

Зовсім не дивно, чому у студії Lionsgate, яка опікалася проєктом спільно з кількома іншими компаніями, справи йдуть не надто добре. Поки там будуть робити ставку на ось такі опуси, як «Тіньовий загін» або, наприклад, «Небезпечний рейс», на вагомі дивіденди годі й розраховувати. Та ж більш статусна «Балерина» з солідним бюджетом у $90 млн. стрімко котиться у прірву касового провалу.

Поряд з торішнім «Кілером» Джона Ву французький актор Омар Сі знімається вже у другому поспіль нісенітному бойовику, тільки цей — ще більш нісенітний та безглуздий. Керрі Вашингтон відзначилася не тільки виконанням однієї з головних ролей, але й посприяла виробництву стрічки через свою продюсерську компанію Simpson Street. Сказати, що між двома виконавцями немає хімії від слова абсолютно, а в їхнє кохання віриш не більше, ніж в існування Санта-Клауса, це нічого не сказати. Марк Стронг видає чергового лиходія на автопілоті однією лівою.

З інших дійових осіб можна згадати хіба що Наталію Реєс, першочергово знайому глядачам завдяки участі в «Термінаторі: Фатум» (2019). Після його провалу акторку спіткала приблизно та сама доля, що і Крістанну Локен після «Повстання машин» (2003) — небуття. Тут колумбійка обмежується однією битвою та кількома репліками, більшість з яких становлять сентенції на кшталт «Fuck!» або «Bitch!».

Щодо Джо Карнагана, котрий в минулому десятилітті видавав стрічки калібру «Сірого» (2011) з Ліамом Нісоном (про нього, до речі, на цьому тижні також був привід згадати), очевидно, що найкращі часи режисера вже позаду. Його новий фільм — максимально крінжова дурня, яка цілком і повністю складається з безглуздих сцен і діалогів, а також  дуже, дуже слабенького екшену. Краще б цей загін і справді лишався десь глибоко у тіні.