Рої "Шахедів" тепер реальність: Росія кратно збільшила випуск і частоту ударів безпілотниками, — WSJ
Рої "Шахедів" тепер реальність: Росія кратно збільшила випуск і частоту ударів безпілотниками, — WSJ

Рої "Шахедів" тепер реальність: Росія кратно збільшила випуск і частоту ударів безпілотниками, — WSJ

Росія суттєво збільшила масштаби використання ударних дронів у війні проти України, що створює постійну загрозу для мирного населення та української оборони. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

За даними британської організації Центр інформаційної стійкості, яка проводить розслідування на основі відкритих джерел, у 2025 році Росія вже запустила майже 20 500 ударних і імітаційних безпілотників.

«Масове збільшення кількості запусків дронів — це спроба навантажити українську систему протиповітряної оборони. А це означає вищу ймовірність того, що вони справді влучать у ціль», — пояснює Кайл Ґлен, дослідник з Центру інформаційної стійкості. Найбільшої шкоди зазнають міста поблизу лінії фронту, де система протиповітряної оборони має обмежений час для реагування на загрозу.

Поворотним моментом стала угода між Росією та Іраном, підписана в листопаді 2022 року, коли сторони домовились про закупівлю та локальне виробництво ударних дронів Shahed. За оцінками організації C4ADS, яка досліджує глобальні нелегальні мережі, Росія заплатила 1,75 мільярда доларів за технології Shahed, обладнання, вихідний код і 6 000 дронів. Це дозволило російській стороні самостійно контролювати ланцюжок постачання та масштабувати як обсяги, так і частоту атак.

Статистика показує драматичне зростання кількості атак. Станом на вересень минулого року, майже через два роки після угоди щодо Shahed, Росія запустила 8 060 ударних дронів цього типу. За підрахунками Центру інформаційної стійкості, у period з січня 2023 року по 17 червня 2025 року загалом було запущено 34 454 безпілотники.

Росія постійно вдосконалює свою тактику, застосовуючи комбіновані атаки для посилення шкоди. Російські сили використовують імітаційні і справжні ударні дрони, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони, чергуючи їх із ракетами, запущеними з літаків і кораблів. Дрони часто програмують так, щоб вони прибували до цілі з інтервалами, створюючи ефект рою.

Москва також технічно модернізує свої безпілотники для обходу української оборони. Поліпшення антен і систем наведення ускладнюють перенаправлення російських дронів за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, дрони програмують на політ на висоті понад 1,5 кілометра, що виводить їх за межі досяжності мобільних груп протиповітряної оборони, озброєних кулеметами.

Російські командири часто обирають для атак лише кілька міст за ніч — тактичний хід, спрямований на прорив української оборони. Дрони підлітають один за одним, прискорюються та стрімко пікірують на ціль під кутом 45 градусів. Навіть перехоплені дрони становлять небезпеку, оскільки можуть вибухати в повітрі або падати на землю, де бойові частини детонують, завдаючи шкоди будинкам та людям.

Мисливці за "шахедами"
Мисливці за "шахедами"

Україна протидіє повітряному терору комбінацією різних засобів. Окрім радіоелектронної боротьби та мобільних груп, іноді використовуються винищувачі F-16 для знищення ударних дронів над районами з меншою щільністю протиповітряної оборони. Німецькі системи Gepard і Iris-T допомагають проти ракет, а для боротьби з балістичними ракетами застосовуються комплекси Patriot.

Водночас Україна дотримується принципу бити по лучнику, а не по стрілі. Програма глибоких ударів регулярно завдає шкоди цілям далеко в глибині Росії — десятки, а іноді й сотні українських дронів перетинають кордон. Нещодавно українські сили атакували завод у Татарстані, де виробляють дрони Shahed, що стало вже третім ударом по цьому об'єкту за останні три місяці.

«Ми захищаємося всіма можливими методами. Ми хочемо створити щось на кшталт щита, парасольки, яка прикриватиме Україну — з боку Росії й, сподіваємось, Білорусі також», — каже речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Раніше в Повітряних силах розкрили тактику терористичної атаки на столицю.

Джерело матеріала
loader