Вижити та відбутись: про життя та мистецтво в часи тоталітарного соцреалізму

Виставка – лекторій про спадщину київського скульптора Миколу Рапая та його родинний архів. Родина Рапай-Маркіш отримали від влади совєтів статус “ ворогів народу”. Радянській владі постійно необхідні були вороги та шкідники, велика система слідства та суду була побудована саме для розшуку, доведення провини та покарання. Замість правосуддя – доведення провини та призначення покарання. 

Микола Рапай –  митець, скульптор, художник,  його майстерня стала творчою лабораторією, де народжувались та обговорювались ідеї майбутнього: кінострічки, наукові гіпотези, вистави і звісно, мистецтво. Щовечора, після напружено дня праці над скульптрурою, Микола Рапай прибирав все зі столу, розставляв стільці, готував щось смачне, часто – густо вже з першими гостями салону.

Роман Балаян, Лариса Кадочникова, Людмила Скирда, Валерій Борзов, Олег Антонов – і це далеко неповний перелік імен та постатей, які входили до імпровізованого “салону” Миколи Рапая. Збиратись, щоб обговорити, те, що не “вміщувалось” загальноприйняту концепцію соцреалізму, а головне мати змогу показати власні роботи – це київська традиція,  яку відродив Сергій Параджанов. Трішечки історичного контексту для наших читачів, радянська влада пильно слідкувала і стати офіційним мистецтвом, не підтримуючи і не створюючи роботи в соцреалізмі було просто неможливо. Тому, митці та науковці, не сподіваючись пробити цензуру та заборони, збирались у відчайдухів, хто мав міцні нерви та бажання ризикнути, щоб показати та обговорити власну працю.

Сергій Параджанов, Вадим Ігнатов, Микола Рапай – ці митці прагнули створити атмосферу творчого професійного спілкування та залучити аудиторію. “Месьє Рекам’є” на честь відомої письменниці та власниці салонів, що насмілилась опонувати Наполеону, друзі та гості іронічно прозвали Миколу Рапая. Це був гумор- пароль для обізнаних, щоб приховати та зберегти реальне ім’я.  

Сьогодні виглядає дивним, навіщо вони збирались, ризикуючи свободою та “неприємностями по партійній ліній”, чому влада їх переслідувала, що кримінального в розмовах про мистецтво та науку? Дух свободи та вільне критичне обговорення ідей – саме за цим щовечора йшли до майстерні Миколи Рапая.

В четвер, 19 червня в столичному Будинку кіно за підтримки НСКУ збираємось, що відтворити атмосферу майстерні скульптора Рапая, показати та обговорити його маловідомі роботи та познайомити вас із архівом родини Рапай -Маркіш. 

Де: Саксаганського 6, Будинок кіно, НСКУ, блакитна вітальня

Коли: 19 червня о 18.00

Організатори виставки- лекторію: ГО “Культура та спадщина України”, Національна спілка кінематографістів України, ГО “Музей творчої скульптурної майстерні”