Злиття Bunge та Viterra: що не так із наймасштабнішою угодою на агроринку?

Два роки тривав процес отримання всіх дозволів і усунення перешкод на шляху до злиття двох компаній: американської Bunge та канадської Viterra. У результаті вже найближчим часом з'явиться, можливо, новий лідер глобального аграрного рику вартістю понад $34 млрд. Проте у процесі корпоративного злиття випливало багато неоднозначної інформації, зокрема, стало відомо про низку сумнівних операцій Viterra та її бізнес-з'вязки з росією, що ставило під загрозу реалізацію угоди.

Насамперед у ЗМІ порушується тема зв’язків компанії з російським аграрним сектором та обхідних схем експорту попри санкції. У матеріалах значиться, що Viterra тісно працювала з державним банком росії та сплачувала податки до бюджету країни-агресора майже півтора року після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Прив'язка Viterra до російського банку ВТБ виплила через компанію «Деметра», з якою були спільні проєкти. До 2024 року вони разом володіли терміналом у порту Тамані — ключовому експортному хабі, через який, можливо, вивозилось викрадене з окупованих територій України зерно.

Офіційний вихід Viterra з російського ринку відбувся лише 1 липня 2023 року. Але, за даними «Коммерсант», російський підрозділ глобального зернотрейдера Viterra продовжив працювати під новою назвою «МЗК Експорт». А нові власники цієї компанії раніше працювали у структурах Viterra, тобто фактично російський бізнес глобального трейдера передали місцевим менеджерам. При цьому умови угоди з продажу Viterra не оприлюднювала.

За даними аналітиків, 2024 року «МЗК Експорт» відвантажив 3,5 млн т агропродукції — майже на рівні довоєнних обсягів, зокрема 3,2 млн т зерна, увійшовши до топ-5 найбільших російських експортерів. Відповідно до даних галузевих ресурсів, які відстежують глобальну торгівлю, компанія Viterra B.V. залишається одним із основних покупців цієї продукції.

Також Viterra пов’язують із російським бізнесменом Олексієм Федоричевим, який є бенефіціаром одного з найбільших українських зернових терміналів «ТІС-Зерно» у порту «Південний». Компанія Viterra є однією із ключових користувачів цієї логістики.

Щодо діяльності Viterra в Україні, то компанія представлена дочірною структурою — ПІІ «Вайтерра Україна». Вже під час війни, у травні 2024 року, Viterra придбала зерновий елеватор у Вінницькій області, який належав ТОВ «Пеньківський ЗПК». На думку аналітиків ринку, вартість цієї угоди виглядає значно завищеною, а частина з її учасників мають сумнівну історію.

Так, за даними учасників ринку, Viterra придбала елеватор за $8 млн, хоча до повномасштабної війни його безуспішно намагалися продати за $5,5 млн. Тобто менеджери глобального трейдера заплатили за актив більше, ніж він коштував у довоєнні роки. Експерти припускають, що у цьому випадку може йтися не про класичну інвестицію, а, скоріше, про прояви корпоративної корупції. За інформацією ЗМІ, угоду пролобіювали керівник «Вайтерра Україна» Олексій Деркач і регіональний топменеджер Viterra Нік Вільямс — персонаж із сумнівною репутацією, який фігурує у західних розслідуваннях через «креативне» згортання бізнесу компанії в росії.

«Заплативши ціну, вищу за ринкову, український менеджмент Viterra, ймовірно, також переслідує власні інтереси, особливо зважаючи на процес обʼєднання з компанією Bunge. Так часто буває в процесі злиття двох великих гравців на ринку, коли компанії намагаються швидко закривати угоди, а фінансовий контроль може бути ослабленим через масштаби процесу. Завищена ціна елеватора може бути результатом подібної схеми, коли вартість активів штучно завищується задля особистої вигоди», — зазначив експерт, директор Інституту світової політики Євген Магда.

І на останок: експерти ринку звертають увагу на фінансову нестабільність Viterra. У першому півріччі 2024 року (річний звіт компанія досі не оприлюднила) виторг компанії знизився на 22%, а EBITDA скоротилася з $1,08 млрд до $0,69 млрд. За оцінками Fitch Ratings, загалом за підсумками минулого року EBITDA Viterra впала до $1 млрд порівняно із $1,6 млрд у 2023 році.