Мав бути вдвічі більшим: що завадило грандіозним планам розбудови київського ЦУМу і як він функціонує сьогодні

Серед знакових будівель київського Хрещатика особливе місце посідає ЦУМ — легендарний універмаг, який протягом майже 85 років залишається не лише торгівельним центром, а й важливою частиною культурної спадщини столиці. Ця велична споруда в стилі ар-деко стала свідком драматичних подій XX століття, пережила війну, радянську епоху та трансформації незалежної України, зберігши при цьому свою унікальну ідентичність та архітектурну цінність.

До появи ЦУМу це місце мало власну цікаву історію. Тут розташовувалися дві старовинні садибні ділянки, серед яких особливо виділялася будівля австрійського комерсанта А. Шанцера — впливового підприємця та власника кількох кінотеатрів у центрі Києва. У цих приміщеннях знаходилися німецький клуб, концертний зал, типографія та склад кінофільмів, що робило це місце одним із культурних осередків довоєнного Києва.

Коли відкрився ЦУМ

ЦУМ за адресою вул. Хрещатик, 38, відкрив свої двері для відвідувачів 1 травня 1939 року, напередодні найтрагічніших подій XX століття. Його поява стала важливою віхою в житті Києва — універмаг задумувався як втілення нового радянського побуту, де громадяни могли знайти все необхідне під одним дахом. ЦУМ став першим у своєму роді торгівельним комплексом у столиці.

Друга світова війна стала справжнім випробуванням для будівлі — універмаг був розграбований і частково згорів під час окупації. Однак уже у 1944 році, незабаром після визволення Києва, ЦУМ відновив роботу, ставши одним із найяскравіших символів відродження міста після важких воєнних років. Для киян того часу відкриття оновленого універмагу було справжньою подією — тут можна було відчути повернення нормального мирного життя.

Архітектурний шедевр в стилі ар-деко

Будівля ЦУМу є яскравим прикладом архітектури ар-деко — стилю, який досягнув піка популярності у 1930-х роках. Автори проєкту — талановиті московські архітектори В. Фрідман та І. Мецоян — створили дивовижну 7-поверхову споруду, яка стала справжньою окрасою Хрещатика.

Архітектурний задум передбачав створення будівлі з високими стелями, мармуровими сходами та величезними вітринами, що мали вражати киян своєю розкішшю та сучасністю. Цікавий факт: спочатку планувалося зробити фасад по Хрещатику удвічі довшим, але цьому завадила наявна стара забудова, яку не вдалося знести.

Особливу увагу привертає головний вхід з його характерними елементами ар-деко та декоративними деталями. Внутрішній простір ЦУМу не менш винятковий — просторий атріум із високими стелями створює відчуття величі, а мармурові підлоги та металеві поруччя з художнім оздобленням додають інтер'єру особливої витонченості.

Справжній розквіт ЦУМу прийшовся на 1950-60-ті роки. У 1955–1958 роках універмаг значно розширили, добудувавши крило зі сторони Хрещатика. Це розширення збільшило торгівельну площу до 9 000 квадратних метрів і дозволило обслуговувати до 170 тисяч відвідувачів на день — цифра, яка вражає навіть за сучасними мірками.

Знаковою подією стало встановлення у 1960 році перших в Україні ескалаторів — символічно це відбулося одночасно з запуском київського метрополітену. Ескалатори ЦУМу стали справжньою атракцією для киян і гостей столиці, адже для багатьох це був перший досвід користування такою технічною новинкою.

У 1960–70-х роках ЦУМ трансформувався з простого торгівельного закладу в культурний осередок міста. Над художнім оформленням вітрин працювала талановита творча команда під керівництвом художника Євгена Шереметьєва. Їхня робота перетворила звичайні торгівельні вітрини на справжні арт-об'єкти, які приваблювали не лише покупців, а й поціновувачів мистецтва.

Під час масштабної реконструкції 2012–2016 років архітектори поставили перед собою складне завдання: зберегти історичну автентичність і водночас створити сучасний торгівельний простір світового рівня. Фасад було збережено в оригінальному вигляді, максимально відновивши його первісні деталі, тоді як інтер'єри повністю оновили, адаптувавши їх до потреб сучасної торгівлі та культурних заходів.

ЦУМ сьогодні

Сьогодні ЦУМ успішно поєднує історичну спадщину з вимогами сучасності. Тут представлені як світові люксові бренди, так і українські дизайнери, які отримали унікальну можливість презентувати свої колекції в престижному просторі. Це стало важливою підтримкою для розвитку вітчизняної модної індустрії. Тут можна знайти жіночий та чоловічий одяг, взуття, аксесуари, нішева парфумерія, декоративну косметику, товари для дому і дітей.

Особливу увагу приділено гастрономії: на шостому поверсі розташований фуд-хол із кав’ярнями, ресторанами та кондитерськими. А на восьмому поверсі ЦУМу, де розташована літня тераса з панорамним видом на центр Києва, проходять концерти.

ЦУМ органічно вписався в сучасний ландшафт Хрещатика, зберігаючи при цьому свою унікальну ідентичність. Він став свідком та учасником трансформацій, які переживав Київ протягом останніх десятиліть — від радянської епохи через здобуття незалежності до формування сучасної європейської столиці.

Раніше "Телеграф" розповідав про трагедію, яка сколихнула Хрещатик. Ця подія забрала життя 11 людей і стала останньою великою катастрофою радянського Києва.