/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F342871bc32b1339b87d323e7d64c4718.jpg)
Чому впав рівень довіри до Зеленського: експерти назвали головні причини
Не останню роль в зниженні рейтингу президента відіграли переговори у Стамбулі
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського стабільно зростав з грудня 2024 року і сягнув 74% на початку травня 2025 року. Проте вже в другій половині травня-на початку червня 2025 року цей показник суттєво впав, про що свідчать результати останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
"Телеграф" розбирався, в чому причини падіння довіри українців до гаранта Конституції. Примітно, що її рівень різко знизився впродовж доволі короткого періоду. Не останню роль відіграли переговори у Стамбулі.
За результатами нинішнього опитування 65% українців довіряють голові держави, в той час, як тих, що йому не довіряють, понад вдвічі менше. Сьогодні баланс довіри-недовіри становить +35%.
Ці показники нижчі, ніж були на початку травня 2025 року, коли майже три чверті опитаних, саме стільки ж людей у відсотковому відношенні, скільки голосували за нього на виборах, довіряли президенту. Тоді баланс довіри-недовіри був +52%.
Проте все одно рівень довіри на зараз залишається вищим, ніж був на початку лютого 2025 року – до скандалу в Білому домі, зазначають соціологи. Тоді прихильників Зеленського серед респондентів було трохи більше ніж половина, а баланс довіри-недовіри становив +20%.
Переговори у Стамбулі та розчарування в наближенні завершення війни
У КМІС зазначають, що частина українців могла мати завищені очікування щодо близькості завершення війни, зокрема, через переговори у травні 2025 року. Проте події упродовж місяця після останнього опитування не свідчили про наближення миру. За думкою соціологів, це, виливаючись у розчарування та зневіру, могло позначатися на загальних настроях, і, відповідно, на довірі до Зеленського.
Згідно з інфографікою, громадяни, які не довіряють українському лідеру, більшою мірою готові до територіальних втрат, причому навіть у більш жорстких варіантах.
"Моя суб'єктивна думка, що найбільше вплинула ситуація з початком переговорів в Стамбулі, які не дали того результату, на який розраховувала частина респондентів. Причому, я думаю, значна частина респондентів. Ефект був, я б сказав, з обох боків", – пояснює політолог Володимир Фесенко в коментарі "Телеграфу".
Підкреслюючи, що серед прихильників президента більше тих, хто проти територіальних поступок, він також наголошує, шо для частини цих людей сам факт переговорів з росіянами – це вже поступка. Тому Зеленський міг втратити "з цього флангу частину тих, хто йому раніше довіряв".
"З іншого боку, я думаю, ще більше він втратив, з боку тих, хто очікував якогось результату від переговорів в Стамбулі, але результату не було. Як раз серед тих, хто не довіряє Зеленському, трохи більше тих, хто готовий на мир навіть ціною територіальних поступок. Але переговори в Стамбулі результату не дали", – каже експерт.
Погіршення воєнної ситуації
"Ну і, на мій погляд, відіграло свою негативну роль, як це бувало і раніше, зокрема у 2023-2024 роках, погіршення воєнної ситуації. Воєнна ситуація суттєво впливає на рівень довіри до влади, зокрема і до президента", – підкреслює Фесенко.
У КМІС серед факторів, знижуючих довіру до влади, також назвали збільшення російських атак на різних напрямках, зокрема наближення до Дніпропетровської області, та масштабні повітряні атаки.
Відкат після згуртування навколо прапора
У пресрелізі КМІС акцентується ослаблення "ефекту згуртування навколо прапора" з лютого 2025 року, коли відбулося досить різке зростання довіри до влади та єднання на тлі загострення відносин з адміністрацією Дональда Трампа.
Соціологи нагадали, що це явище спостерігали й на початку повномасштабного вторгнення, коли рівень довіри різко зріс до 90%. Проте далі поступово ефект послаблювався, а довіра до влади поступово знижувалася до грудня 2024 року.
"З іншого боку, оскільки має місце послаблення ефекту згуртування навколо прапора, українці більше уваги будуть звертати (і гостріше реагувати) на внутрішні фактори, зокрема, на літній наступ Росії, корупцію, кадрові призначення, реформи тощо. Усі ці сфери потребують від влади ефективних рішень та адекватної комунікації. Якщо українці не будуть бачити належну реакцію представників влади, це може призвести до подальшого низхідного тренду довіри", – попереджає заступник директора КМІС Антон Грушевський.
Вплив Угоди про копалини
Серед причин падіння довіри до Зеленського соціологи також згадали короткостроковий вплив підписання Угоди про копалини. Вони пояснили, що попереднє опитування, яке зафіксувало ріст довіри до 74%, відбувалося одразу після підписання цього документу.
"Можливо, у частини людей це короткостроково викликало сплеск оптимізму та надії, що позначалося і на вищій довірі президенту. Після таких сплесків, зазвичай, іде повернення до більш "нормальних" показників", – йдеться у пресрелізі.
Нагадаємо, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після заяви президента США Дональда Трампа про 4% рейтинг президента Володимира Зеленського узявся порівнювати їхні рейтинги.

