Як громадянам взаємодіяти з поліцією під час війни та які права вона має

Під час воєнного стану права поліціянтів розширили, а їхня взаємодія з громадянами часом завершується конфліктами через неправомірні дії одних або інших. У виданні “Рубрика” розібрались, які права мають обидві сторони і як уникнути конфліктних ситуацій під час взаємодії.

Протягом дії воєнного стану в Україні різні державні інституції зазнають змін у своїх повноваженнях, правах та обов’язках. Серед цих інституцій є й Національна поліція.

Під час дії воєнного стану ухвалили щонайменше три закони, що стосуються діяльності Нацполіції. Серед них — закон “Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану”. Але діє він тимчасово — протягом воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.

Але різні зміни та доповнення встановлено не лише згаданим законом, а й іншими нормативно-правовими актами, зокрема постановами Кабміну. До прикладу, постанова КМУ №560 від 16 травня 2024 р. надає право представникам поліції доставляти людей до ТЦК за певних умов. Співпраця поліції та ТЦК є ще одним важливим елементом у роботі поліціянтів під час воєнного стану.

Випадки конфліктів громадян та працівників поліції під час дії воєнного стану часто гуляють в українських медіа. Такі випадки можуть траплятися як через неправомірні дії поліціянтів, так і через неналежну поведінку громадян.

Яке рішення?

Знання своїх прав та обов’язків може допомогти уникнути зайвих непорозумінь. Отож “Рубрика” розібралася, які права під час взаємодії з громадянами під час воєнного стану має поліція, що може і не може робити людина при такій взаємодії, і що робити, щоб уникнути конфліктних ситуацій.

Як це працює?

Почнемо з найпростішого — під час дії воєнного стану поліція може зупинити будь-яку людину та перевірити її документи, що посвідчують особу та громадянство України, навіть якщо людина не вчинила очевидного правопорушення.

“В умовах дії воєнного стану поліція має право перевіряти документи у будь-якої цивільної особи, незалежно від того, чоловік це чи жінка, незалежно від громадянства”, — коментує “Рубриці” адвокатка юридичної компанії “Riyako&partners” Катерина Аніщенко.

Перевірку документів у громадян під час дії воєнного стану регулює, зокрема, відповідний Порядок. У ньому йдеться, що уповноважена особа, якою може бути поліціянт, може попросити пред’явити документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у низці випадків. До прикладу, якщо людина має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку. Якщо є підстави вважати, що людина вчинила чи панує вчинити правопорушення. Якщо людина порушує заборони, введені під час воєнного стану, тощо.

Також перевірку документів поліцією регулює стаття 32 закону “Про Національну поліцію“. Перелік умов перевірки документів у ній майже ідентичний до того, що встановлений згаданим Порядком. До того ж у другій частині статті йдеться, що поліціянти під час воєнного стану та/або мобілізації можуть вимагати у чоловіків віком 18-60 років військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу.

Також, як зазначає Катерина Аніщенко, поліціянти можуть зупиняти водіїв транспортних засобів на блокпостах та перевіряти їхні документи, що також регулюється згаданим Порядком. Утім, каже адвокатка, без блокпоста патрульна поліція не може зупинити автомобіль безпідставно. Поліціянти можуть це зробити, якщо, до прикладу, водій порушив правила дорожнього руху. У такому разі поліціянти перевіряють у водія техпаспорт, водійське посвідчення, а також можуть попросити військово-обліковий документ.

До речі, що є документами, які посвідчують особу? У статті 13 закону “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” перераховані документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України, а також документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус. До них зокрема належать:

• паспорт громадянина України;
• закордонний паспорт;
• тимчасове посвідчення громадянина України;
• посвідчення водія;
• посвідчення біженця.

Відповідні документи, наявні у застосунку “Дія”, мають таку ж юридичну силу, як і паперові. Але, до прикладу, студентський квиток чи посвідчення журналіста або адвоката не є документами, що посвідчують вашу особу.

Поліція може затримати людину у разі вчинення адміністративного правопорушення. Підстави та порядок адміністративного затримання визначає Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Зокрема у статті 262 Кодексу йдеться, що поліція може затримати людину за певних умов: при вчиненні дрібного хуліганства, домашнього насильства, насильства за ознакою статті, при порушенні порядку проведення мітингів чи демонстрацій, при дрібній крадіжці, при розпиванні спиртного у громадських місцях тощо (повний перелік читайте у статті).

А під час воєнного стану поліція, за зверненням ТЦК, може доставляти людей до територіальних центрів комплектування, за певних умов. Так, у статті 24 закону “Про Національну поліцію” йдеться про те, що поліціянти можуть здійснити адміністративне затримання та доставлення до ТЦК призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушили військовий облік або законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також є вже згадана постанова Кабміну №560, яка затверджує Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цей документ, каже Катерина Аніщенко, визначає випадки, коли людину можуть затримати та доставити до ТЦК. Зокрема:

• у разі відмови від отримання повістки;
• при порушенні правил військового обліку;
• при відмові піти до ТЦК для уточнення облікових даних.

Тобто, якщо ви ігнорували повістки чи направлення на ВЛК, не зʼявлялися до ТЦК за викликом, то територіальний центр комплектування може оголосити вас у розшук. Ця інформація потрапить у єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Поліціянти, бачачи дані про розшук у реєстрі, можуть затримати та доставити вас до ТЦК.

Як йдеться у КУпАП, при затриманні людини поліціянти мають скласти протокол про адміністративне затримання. У ньому мають зазначити: дату і місце складення протоколу; посаду та ПІБ людини, яка склала протокол; відомості про затриманого; час і мотиви затримання. Про місце перебування затриманого негайно повідомляють його родичів, а на його прохання — адміністрацію за місцем роботи чи навчання.

Також, згідно з КУпАПом, адміністративне затримання може тривати не більше трьох годин. Катерина Аніщенко зазначає, що коли людину передають ТЦК, то на цьому процес затримання закінчується — далі відбувається процес мобілізації, якщо немає підстав для відстрочки.

Також Аніщенко зазначає, що на практиці поліціянти не завжди складають протокол про адміністративне затримання, хоча мають це робити. Окрім того, трапляються випадки, коли поліція каже людині, що та у розшуку, не показуючи документи на підтвердження цього. Людина може перевірити, чи справді вона у розшуку, через застосунок “Резерв+”. І навіть якщо застосунок показує, що людина у розшуку, то він не відображає підстави внесення до списку розшукуваних.

“Тобто є «чорні плями», які не дають чіткої інструкції щодо того, що робити у певних випадках, і чи правомірні дії працівника поліції відносно людини”, — додає адвокатка.

Катерина Аніщенко пояснює: якщо вас зупинили працівники поліції, ви маєте право попросити їх показати службові посвідчення, які підтверджують статус поліціянта. Якщо поліціянти збираються вас затримати, то вони мають пояснити вам ваші права та причини затримання.

Якщо вас затримують через те, що ви перебуваєте в розшуку, то ви можете попросити показати доказ того, що ви справді у розшуку, і який ТЦК вас у розшук оголосив (ці дані є у планшеті, які з собою носять поліціянти), каже Катерина Аніщенко.

Чи можна знімати дії працівників поліції? Тут однозначної відповіді немає. Катерина Аніщенко каже, що під час воєнного стану фільмувати дії працівників поліції не можна. Водночас юристка об’єднання Vesta Людмила Кормош каже, що це залежить від місця знімання. Адже, згідно із законом “Про державну таємницю”, заборонено знімати: найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову та мобілізаційну готовність, бойову й іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення ЗСУ; дислокацію, характеристики пунктів управління ЗСУ; системи озброєння тощо.

Тому, до прикладу, знімати поліціянтів на блокпостах точно заборонено. Якщо ж знімання відбувається не біля режимних об’єктів, військових частин, не на тлі військових чи військової техніки, то теоретично знімання можна проводити. А як зазначають у ГО “Відкриті двері” спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, на телефон можна знімати протиправні дії поліції, якщо таке знімання спрямоване на захист прав людини, а запис буде, наприклад, доказом у суді, а не поширений публічно.

Утім, ви точно можете просити поліціянта увімкнути його боді-камеру під час спілкування з вами, каже Аніщенко. Зокрема в інструкції, затвердженій наказом МВС, йдеться, що поліціянт має тримати боді-камеру увімкненою під час виконання службових обов’язків, окрім приватного часу (приймання їжі, відвідування вбиральні тощо). А стаття 22 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” говорить, що працівники ТЦК та поліції здійснюють фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів у чоловіків.

Адвокатка “Riyako&partners” зазначає, що увімкнена боді-камера — це гарантія не лише для людини, чиї документи перевіряють, а й поліціянтів чи працівників ТЦК, адже таким чином вони можуть фільмувати неадекватну поведінку людей, з якими контактують, чи їхніх адвокатів.

Чи можна відмовитися виконувати прохання поліції? Якщо поліція діє правомірно, включно з дотриманням всіх норм адміністративного затримання, то ні. Якщо ви чинитимете опір, то поліціянти мають право застосувати до вас фізичну силу та спеціальні засоби (кайданки, гумові кийки тощо).

Важливо, що поліціянти про кожен випадок адміністративного затримання мають інформувати центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто якщо ви вважаєте, що вас затримують неправомірно (вам кажуть, що ви у розшуку, хоча це не так), то ви маєте право викликати або державного адвоката, або власного. Додамо, що адвоката ви можете вимагати не лише при порушенні ваших прав, а й просто під час затримання.

Катерина Аніщенко дає кілька порад щодо того, як поводитися з представниками поліції й що робити, щоб вас не затримали:

• носіть з собою документи, що посвідчують вашу особу;
• перебувайте на військовому обліку й своєчасно оновлюйте дані;
• якщо є підстави для відстрочки, не зволікайте з поданням відповідних документів до ТЦК;
• адекватно комунікуйте з працівниками поліції;
• не бійтеся просити показати у поліціянта документ, що посвідчує особу;
• не бійтеся просити поліціянта увімкнути боді-камеру;
• якщо вам кажуть, що ви у розшуку, не бійтеся просити показати інформацію, яка це підтверджує й показує, за поданням якого ТЦК вас оголосили у розшук.

Автор: Владислав Лесик

Джерело: РУБРИКА

Tweet