Потужний старий у лавах AWACS: що особливого в американському літаку E-3 Sentry

E-3 Sentry — мабуть, найбільш впізнаваний і широко використовуваний літак із системою повітряного попередження і контролю AWACS (Airborne Warning and Control System).

E-3 був розроблений у США, але експортувався до Франції, Великої Британії та Саудівської Аравії. Він відіграє найважливішу роль у сучасних повітряних операціях, забезпечуючи спостереження, командування і контроль, а також управління трафіком у повітряному просторі. Про це йдеться у статті журналіста Гаррісона Касса, яку переклав Фокус.

Побудований спільно компаніями Boeing, яка створила планер на основі цивільного літака Boeing 707, і Northrop Grumman, яка розробила радарну систему, E-3 вперше піднявся в повітря 1975 року. Але дні цього літака вже багато років як полічені. Заміна йому вже розробляється, і Пентагон намагається максимально прискорити цей процес, з огляду на зростаючий вал проблем з E-3.

Все про літак E-3 AWACS

Безсумнівно, визначальною особливістю E-3 є обертовий радарний купол, що обертається нагорі фюзеляжу. Забезпечуючи 360-градусне покриття, купол може виявляти літаки на відстані до 400 км. Це означає, що можна розмістити AWACS у небі над Коннектикутом, і він відстежуватиме літаки в просторі від Нью-Йорка до Бостона і Філадельфії, розвіюючи тим самим туман війни.

Крім вражаючого радіусу дії, радарний купол може одночасно відстежувати понад 600 цілей, включно з літаками, які летять низько, і які, найімовірніше, зможуть ухилитися від наземних радарів.

Щойно E-3 отримує у своє розпорядження накопичену радіолокаційну інформацію, екіпаж може координувати повітряні операції, включно з перехопленням винищувачів, деконфліктингом повітряного простору і координацією ударів. E-3 має рідкісну здатність спрямовувати бойові літаки до цілей у режимі реального часу і навіть може служити центром управління повітряним трафіком у зонах бойових дій.

Для забезпечення складних завдань зв'язку E-3 використовує різноманітне обладнання, включно з радіостанціями VHF-UHF, супутниковим зв'язком і каналами передавання даних типу Link 16 — усе це перетворює E-3 на ретранслятор між повітряними, морськими та наземними підрозділами.

У стратегічному плані E-3 слугує як засіб підтримання переваги в повітрі, розширюючи можливості винищувачів; як помножувач сили, підвищуючи ефективність усіх повітряних і наземних сил; як система протиракетної оборони, забезпечуючи раннє виявлення ворожих літаків або ракет; а також як засіб спостереження та розвідки, здатний відслідковувати переміщення супротивника в повітряному просторі, що заперечується.

E-3 розвалюється по швах

Незважаючи на величезний внесок E-3, його технічні характеристики досить скромні для військового літака. E-3 оснащений чотирма турбогвинтовими двигунами Pratt & Whitney TF33-PW-100A і може розвивати максимальну швидкість до 800 км/год, причому звичайна крейсерська швидкість становить 740 км/год. Дальність польоту E-3 без дозаправлення становить 7400 км, тобто він може перебувати в небі близько восьми годин. З дозаправкою він може залишатися в небі понад 24 години.

Але дні E-3 вже хиляться до заходу. У міру того як літаки старіють, зростає потреба в їх обслуговуванні. Крім того, дедалі важче знайти запасні частини для застарілих літаків, зважаючи на те, що Boeing 707 не виробляють із 1978 року і не використовують у цивільних цілях ніде у світі з 2013 року.

Американський літак E-7 Wedgetail, що розробляється компанією Boeing, має прийти на зміну E-3. Заснований на більш популярному і довговічному літаку Boeing 737, E-7 оснащений радаром Multirole Electronically Scanned Array (MESA), що забезпечує чудове спостереження і покриття без необхідності використання обертового купола, як у E-3. Перевагою E-7 порівняно з E-3 є підвищена надійність і скорочення періодичності технічного обслуговування. E-7 обіцяє стати провідним літаком AWACS у світі — але поки він ще не з'явився, E-3 доведеться трохи потерпіти.

Про автора

Гаррісон Касс — журналіст, який пише про оборону і національну безпеку, на рахунку якого понад 1000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив льотчиком-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Отримав ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.