Генетично редагований овес: Канада відкриває нову сторінку в селекції зернових

У Канаді розробляють перші генетично редаговані сорти вівса без чужорідної ДНК, але з ключовими покращеннями, важливими як для аграріїв, так і для споживачів.

Дослідники Університету Макґілла (McGill University, Квебек) повідомили про успішне використання технології CRISPR-Cas9 для редагування геному вівса з метою покращення таких ознак, як терміни дозрівання та вміст бета-глюкану, пише The Western Producer. 

За словами професора Ясвіндера Сінгха, сучасні методи дозволили зробити точкові зміни у ДНК вівса, на які за допомогою традиційної селекції пішли б роки. Оскільки технологія CRISPR не вимагає інтеграції чужорідного генетичного матеріалу, такі культури потенційно краще сприймаються суспільством, зокрема споживачами, які виступають проти ГМО.

Науковці очікують, що нові сорти вівса зможуть швидше зацвітати та достигати, що критично важливо для фермерів, які вирощують культуру в місцях, де кліматичні умови часто обмежують вегетаційний період. «Розробка вівса, який дозріває раніше або краще переносить холод, — це наш внесок у стабільне виробництво зернових у регіонах із коротким сезоном або непередбачуваною погодою», — прокоментував Мехтаб Сінгх.

Технологія CRISPR відома ще з початку 2010-х, але її офіційне впровадження в агросекторі в багатьох країнах тривало роками. Лише у 2024 році Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) остаточно схвалило використання генетично редагованих культур у виробництві кормів для тварин. Нові правила створюють простір для селекції культур, стійких до посухи, шкідників і хвороб, а також таких, що ефективніше засвоюють ресурси.

На міжнародній арені підтримка технологій геномного редагування теж зростає. У 2024–2025 роках країни на кшталт Японії, США, Аргентини, Австралії та Канади вже фактично відкрили «зелене світло» для продуктів, отриманих із застосуванням CRISPR, а в травні Індія презентувала два нові сорти генетично редагованого рису.