Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил
Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил

Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил

Які давні міри, якими користувалися українці й можна зустріти в усній народній творчості, розповідає 24 Канал.

Які міри можна зустріти в приказках та казках

Сучасною метричною системою ми користуємося не так давно – з 1927 року. В Радянському Союзі вирішили остаточно перейти на нові мірила, уніфікувавши їх з європейськими, але нові, тобто сучасні міри, вводилися на наших теренах з кінця ХІХ століття.

Цікаво! 20 (8) травня 1875 року 17 країн підписали Міжнародну метричну конвенцію "На всі часи, для всіх народів". Серед країн була і Російська імперія.

Проте, раніше користувалися іншою метричною системою, і ці міри залишилися у казках, прислів'ях та приказках. Їх називали – народною метрологією, оскільки міри формувалися чи від довжин людського тіла, чи від зусиль, яких людина докладає.

Перевірте себе, чи звертали ви увагу на ці міри й скільки це у сучасних мірилах.

Народні міри маси

  • Золотник – 4,26 грама
  • Гривня – 400 грамів
  • Безмен – 1 кілограм
  • Пуд – 16 кілограмів
  • Корець – 1 центнер
  • Ласт – 72 пуди – 1152 кілограми
  • Гилетка – 25 кілограмів
  • Фунт – 400 грамів.

Приклади з казок:

  • "Чабанець" – хлопчик був такий сильний, що грався каменем, вага якого була 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів.
  • "Іван Богданець" – в Івана була палиця залізна у 100 пудів
  • "Два брати" – у багатого в коморі було 200 пудів пшениці.
  • "Кирило Кожум'яка" – у Кирила була булава пудів з 10, якою він поборов змія.

А ось, що можна зустріти у приказках:

  • Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.
  • Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.
  • Дурний, як сто пудів диму.
  • Бабина гривна, всім людям дивна.

Народні міри об'єму та ваги:

  • Мірка – дерев’яної посудини, якою найчастіше міряли зерно, близько 100 літрів
  • Відро чи цебро – до 10 літрів
  • Мішок чи міх – до 50 кілограмів
  • Копа – 60 одиниць.

Найменшими мірами місткості сипких речовин були "пригорща", "жменя", "горстка", "пучка".

А ось, що з цими мірами можна зустріти:

  • Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
  • Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
  • В тебе товар весь хороший,
    Будеш мати мірку грошей (Щедрик).
  • Більше як пів копи лиха не буде.
  • За три копи куплена, на пів боку луплена (казка "Коза-дереза").
  • Пушка духу, мішок смороду.

Чи не найчастіше можемо зустріти міри довжини:

  • Сажень – 2,13 метри
  • Вершок – 4,445 сантиметра
  • Аршин – 75 сантиметрів
  • Лікоть – 46 сантиметрів
  • П'ядь – 17 – 20 сантиметрів
  • Верста – 1,0668 кілометрів
  • Миля – 7,5 кілометра
  • Дюйм – 2,5 сантиметра

Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил - Фото 1

Міри на основі людського тіла / probapera.org

Давні міри у казках та приказках

А тепер пригадайте казки, які читали у дитинстві й на міри не звертали увагу:

  • "Про правду і кривду" – люди носили воду за 30 – 40 верст тому, що чорт висушив болото.
  • "Бідний вовк" – кравець міряв вовка аршином, "і вздовж аршин, і вшир аршин".
  • "Ох" – ліс 4 милі на всі 4 сторони.
  • "Летючий корабель" – чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього.
  • "Мудра дівчина" – піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.

А ще ці міри фігурують у багатьох приказках:

  • Бачити на сажень крізь землю.
  • Коса сажень в плечах.
  • Сім верст до небес і все пішки.
  • До біди сім верст.
  • Сім верст пішки для однієї кишки.
  • За сім верст киселю́ ї́сти.
  • Штири милі пішки за кавалок кишки.
  • Міряти на свій аршин.
  • Всіх під один аршин міряє.
  • Аршинний товар.
  • Аршин на піджак, а два — на латки.
  • Баба сім миль з-за пекла.
  • Від горшка два (три) вершка.

А ще часто можемо зустріти слова – купа, гурт чи громада. Ними обраховували кількість людей, часто для прийняття важливих рішень:

  • В купі й беззубий собака гавкає.
  • Як роблять у купі, не болить у пупі.
  • Гуртом і каша краще їсться.
  • В гурті робити – як із гори бігти.
  • Гуртом добре й батька бити.
  • Гуртом і чорта поборемо.
  • Гуртом можна і море загатити.
  • Гурту і вовк не страшний.
  • Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.
  • Більша громада, як одна баба.
  • З громади по латці – голому свитка.
  • З громади по крихті – голодному пиріг.
  • За добру громаду варто і головою наложити.
  • Що громада забажає, того і пан не поламає.
  • Громада – великий чоловік.

Це далеко не усі міри, які побутували на теренах України. Крім того, були регіональні як назви, так і міри, і вони могли різнитися за кількістю.

Таку метричну систему можна зустріти й у художній літературі ХІХ – початку XX століття.

І сьогодні у селах можна почути давні міри, якими подекуди користуються селяни, наприклад, мірка – копа яєць до Великодня.

До слова, 20 травня – Міжнародний день метрології.

Теги за темою
Освіта
Джерело матеріала
loader
loader