Приклад безготівкової Швеції: як працюють економіки країн, де майже відмовилися від готівки
По всьому світу картки, необанки, застосунки стають звичним способом оплати.
До прикладу, в Україні у I кварталі 2025 року 95% всіх операцій з картками — безготівкові.
Тобто у 95 випадках зі 100 люди вирішили не знімати готівку з картки, а розраховуватися з неї напряму.
І попри те, що обсяг готівки в обігу зростає — зокрема станом на 1 січня 2021 року в Україні в обігу перебувало 558,5 млрд грн готівкою, а на початку 2025-го вже 822,4 млрд грн — НБУ поступово стимулює відходити від готівки.
Зокрема, на 2025 рік уже запланували тестування е-гривні.
То ж ми вирішили подивитися, як живуть країни, де рівень відмови від готівки вищий, ніж в Україні, щоб побачити, як вони цього досягли та з якими викликами стикалися на своєму шляху.
Як з безготівковими розрахунками у Швеції? У Швеції один із найкращих показників відмови від готівки.
Центральний банк країни зазначає, що обсяг готівки в обігу в країні зменшився наполовину з 2007 року — зі 110–115 млрд до близько 57 млрд крон.
Частково ця безготівковість зумовлена законом, який дозволяє підприємствам, зокрема й банкам, самостійно вирішувати, чи приймати готівку, пишуть доцентка кафедри цифрових культур Моа Петерсен і професорка з досліджень прав людини Лена Халлденіус із Лундського університету.
Громадський транспорт, магазини та сервіси в країні зазвичай не приймають готівкової оплати, а інфраструктури для оплати рахунків через касу практично не існує.
Перехід до безготівкової економіки пришвидшився після створення групою банків мобільного застосунку Swish у 2012 році.
Сьогодні понад 80% населення має акаунт у Swish.
Згідно з дослідженням Петерсен і Халденіус, для небагатьох людей, які все ще залежать від готівки, життя стає складнішим.
На їхню думку, це впливає на найвразливіші групи шведського суспільства.
Вони покладаються на готівку, оскільки не мають банківських рахунків, кредиту або не можуть дозволити собі цифрові технології.
Хоча важко точно підрахувати, скільки людей залежать від готівки, особливо складно доводиться літнім людям, які мають труднощі з оплатою рахунків у цифровому форматі.
Залежність від готівки у Швеції За словами авторок дослідження, зараз готівка у Швеції працює як локальна валюта, ізольована від решти економіки.
«У такій “бульбашці” ви можете купити найнеобхідніше й піти до простенького кафе, але не зможете оплатити паркування чи сплатити рахунки без допомоги.
Волонтери з місцевих громадських організацій розповіли нам, що більшу частину часу витрачають на допомогу людям із банківськими справами… Одна жінка накопичила гроші, щоб купити подарунок онукові, якого той дуже хотів, але на касі їй відмовили — бо не приймають готівки», — описують науковиці.
Наприклад, безхатьки, які ночують у машинах, не можуть користуватися безготівковими паркоматами.
Через це у Швеції виник нелегальний ринок, де люди з банківськими рахунками оплачують паркування інших.
Перехід Швеції до безготівковості Особливість шведського прикладу полягає ще й у всепроникній ролі банків у платіжній та ідентифікаційній інфраструктурі.
Банки створили застосунок Swish і запровадили BankID, необхідний для доступу до державних сервісів, таких як податкова служба чи соціальні виплати через хворобу, інвалідність або безробіття.
Тобто якщо ви не є клієнтом банку, ви не маєте доступу до державних послуг.
У Швеції, як і в багатьох інших країнах, повністю безготівкова економіка здається неминучою в найближчі роки, кажуть дослідниці.
Але, як показала ця робота, люди, які змушені покладатися на готівку через бідність, залишаються без можливості самостійно управляти своїм життям або навіть оплачувати рахунки.
«Це не лише практична, але й емоційна проблема.
У цифровій економіці виникає відчуття самотності, втрати спільноти й людського контакту».
Який досвід безготівки в Європі У 2024 році 55% споживачів єврозони віддали перевагу безготівковим платежам, тоді як 22% — готівці, 23% не мали чітких уподобань.
Аналогічну динаміку зафіксували в країнах ЄС і Великій Британії.
За даними UK Finance, у Великій Британії частка безготівкових карткових платежів зросла до 59% у 2022 році, а 37% усіх платежів у Великій Британії протягом 2022 року здійснювали за допомогою безконтактних платежів.
Лише близько 14% платежів здійснювалися готівкою.
Також за останні роки в Європі зросло використання мобільних застосунків та цифрових банків — до 60% від загального обсягу безготівкових розрахунків станом на 2025 рік.
Цей сплеск зумовлений зручними інтерфейсами та можливістю управління фінансами «на ходу».
Це дозволяє банкам охоплювати ширшу аудиторію, одночасно підвищуючи залученість клієнтів.
За даними Market Data Forecast, у 2025 році ринок цифрового банкінгу оцінюють у 10,14 млрд доларів.
Прогнозується, що до 2033 року вартість сягне 35,36 млрд доларів.
Однак це також створює «цифрові розриви», як і у Швеції.
Наприклад, у Великій Британії в липні 2022 року готівка була переважним способом платежу серед людей віком 65+ і становила 27% від усього населення.
Місцеві організації захисту прав споживачів попереджають, що якщо безготівкові технології поширюватимуться без забезпечення альтернатив для вразливих, багато людей можуть опинитися в ізоляції.
Чому безготівкові розрахунки все ж таки корисні Перш за все, безготівкові платежі сприяють економічному зростанню та зниженню тіньової економіки.
Збільшення карткових операцій на 1% призводить до зростання ВВП приблизно на 0,01%.
Крім того, чим більше безготівкових операцій — тим менше місця для «тіньових» транзакцій, що сприяє прозорості податкових потоків.
Тобто зменшуються корупційні ризики.
За даними дослідження Європейського центрального банку у 2022 році, безконтактні платежі картками зросли з 41% у 2019 році до 62% у 2022 році.
62% респондентів цінують карткові розрахунки за те, що не потрібно носити багато готівки 40% сприймають їх як швидший і простіший для розрахунку 26% вважають їх безпечнішими порівняно з готівкою.
Безготівкові операції дозволяють уникнути витрат на обслуговування готівки (банкомати, інкасаторські послуги, фізичне зберігання), а також зменшують ризики крадіжок і шахрайства.
А як із безготівковими розрахунками в Україні За даними Нацбанку, у I кварталі 2025 року українці провели 2,2 млрд операцій з використанням платіжних карток на 1,65 трлн гривень.
З них 2,08 млрд операцій на 1,073 трлн гривень — безготівкові.
І це відповідає світовій тенденції.
Як пише UK Finance, така популярність зросла також в умовах пандемії COVID‑19: споживачі та бізнеси перейшли до онлайн‑банкінгу і мобільних додатків, що подальшим чином пришвидшило зростання частки безготівкових операцій.
Станом на початок цього року в Україні відкрили близько 193 млн банківських рахунків, що на 4% більше, ніж роком раніше.
Це включає і карткові, і депозитні, і поточні рахунки.
Втім таке зростання не означає, що шахраї тепер не можуть дістатися до грошей клієнтів.
У тому ж таки НБУ звітують, що попри зменшення кількості шахрайських операцій з картками у 2024 році, збитки від них зросли — на 37% Та й готівка поки залишається бажаною серед українців.
Станом на 1 квітня 2025 року в Україні готівка в обігу становила 805,1 млрд гривень, що всього на 2,1% менше, ніж напочатку 2025 року — 822,4 млрд гривень.
Традиційно найбільшими обсягами готівку з кас банки видавали: за операціями клієнтів із використанням платіжних карток; для підкріплення операторів поштового зв’язку; для придбання іноземної валюти у клієнтів.

