Українські біженці у Польщі стали потужним економічним чинником - звіт ООН

Українські біженці значною мірою довели, що їхнє перебування у Європі не є постійним проханням допомоги - за деякої підтримки і сприяння вони не тільки забезпечують себе і свої сім'ї, але й роблять внесок у економіку країни перебування. Це доведено на прикладі Польщі - у звіті, який зробила для ООН аудиторська компанія Deloitte, це представлено досить яскраво.

Українські біженці, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, стали потужним економічним чинником. Як повідомила Організація Об’єднаних Націй 12 червня з посиланням на аналітичний звіт компанії Deloitte, лише за три роки їхня присутність забезпечила додатковий приріст польського ВВП на понад 328 мільярдів злотих, що еквівалентно приблизно 85 мільярдам доларів США. Для порівняння, сукупні витрати польської держави на гуманітарну, військову та соціальну допомогу Україні за той самий період не перевищили 10 мільярдів доларів.

За даними звіту, у 2022 році, першому після вторгнення Росії в Україну, ВВП Польщі зріс на 1,5 відсотка. У 2023 році зростання становило 2,2 відсотка, а у 2024-му — 2,7 відсотка. Саме на 2024 рік припав рекордний економічний ефект від участі біженців у польській економіці — майже 25 мільярдів доларів, що повністю перекриває всі витрати попередніх років.

Ключову роль у досягненні такого результату відіграла швидка й широка лібералізація ринку праці. Польща дозволила українцям працювати без додаткових дозволів, що забезпечило високий рівень зайнятості серед біженців. За оцінками Deloitte, цей показник зріс із 61 відсотка у 2023 році до 69 відсотків у 2024-му. Водночас українці не витіснили місцеву робочу силу: зафіксовано не зниження, а зростання заробітних плат і зменшення рівня безробіття серед громадян Польщі.

Біженці активно долучилися до економічного життя країни як працівники, підприємці та споживачі, що дало мультиплікативний ефект. Зросло споживання, активізувалася торгівля, з’явилися нові малі бізнеси. Крім того, багато українців привезли з собою кошти, які витрачають на місцевому ринку, що додатково стимулює попит.

Експерти вказують, що потенціал залишається значним. Частина переміщених осіб має вищу освіту та професійну кваліфікацію, але обмежена у доступі до відповідної роботи через мовні бар’єри або регуляторні вимоги. Розширення професійних мовних курсів і спрощення доступу до регульованих професій дозволили б додатково залучити ще мільярди до економіки. За оцінками Deloitte, це може дати до шести мільярдів злотих щороку.

Таким чином, як зазначається у звіті ООН, включення біженців у економіку є не лише соціально відповідальним, але й економічно доцільним. Успішна інтеграція українців дозволила Польщі зміцнити державні фінанси, посилити трудовий ринок і перейти на вищу траєкторію економічного зростання.

Нагадаємо, Верховний суд Польщі дозволив повторний підрахунок голосів на деяких виборчих дільницях. Рішення прийняте у відповідь на скарги, що стосувалися порушень на частині пунктів для голосування.

«Ухвалою від 11 червня 2025 року Верховний суд допустив як доказ огляд виборчих бюлетенів із кільканадцяти комісій», — йдеться на сайті суду.

Повторний підрахунок голосів буде здійснений у 13 комісіях через зафіксовані там порушення. 

У повідомленні зазначено, що перерахунок голосів проводитиметься «з метою встановлення кількості дійсно поданих голосів за окремих кандидатів на посаду Президента Республіки Польща на виборах, що відбулися 1 червня 2025 року, на кожній із вищеназваних дільниць».

Втім, експерти вважають, що на остаточний результат це впливу не матиме.