На оновленій платформі «ВУМ-online» запустили новий курс про те, як говорити зі школярами про Голокост

На оновленій платформі громадянської освіти «ВУМ-online» стартував новий курс «Як говорити про Голокост із школярами». Про це повідомила комунікаційна команда платформи.

Як зауважила команда платформи, ідея створення курсу набула особливої актуальності у зв'язку з війною Росії проти України й вчененням росіянами воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Автори курсу прагнуть систематизувати тематичні методичні рекомендації для вчителів суспільних дисциплін, допомогти покращити або започаткувати власний методичний доробок та сприяти запровадженню сучасних підходів до навчання про Голокост. Методики в курсі можна застосувати для викладання інших складних і травматичних історичних тем.

Проєкт спрямований на підвищення кваліфікації вчителів, які почали або планують почати системне викладання історії Голокосту, не бояться складних історичних тем, прагнуть виховати в учнях повагу до прав людини, толерантність, критичне мислення та медіаграмотність.

Кожен з 10 тематичних модулів містить відеолекцію, конспект, матеріали для поглибленого знайомства з темою та короткий підсумковий тест. Практична робота наприкінці курсу передбачає створення розгорнутого плану проєкту чи заходу на тему за вибором. Рецензентами проєктів будуть викладачі курсу або досвідчені випускники.

Матеріали доступні для проходження в будь-який час. Строки подачі та рецензування підсумкової практичної роботи визначать індивідуально. 

Онлайн-курс розробили працівники Українського центру вивчення історії Голокосту. Проєкт реалізували у співпраці з експертами з теми за сприяння Конференції з матеріальних вимог євреїв до Німеччини та за підтримки Федерального міністерства фінансів Німеччини.

Нагадаємо, у січні ми повідомляли про те, що в Лондоні оцифрували та вперше відкрили для публічного доступу один з найбільших у світі архівів Голокосту. Оприлюднена колекція Бібліотеки Вінера містить понад 150 тисяч матеріалів, зібраних протягом 90 років. Процес її оцифрування тривав три роки.

Фото: «ВУМ-online»