Мільйон втрат росіян на фронті: як змінюються настрої у РФ і коли настане перелом

Втрати Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) з 24 лютого 2022 року перевищили 1 000 000 військовослужбовців, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ (ГШ ЗСУ).

"Телеграф" розбирався у цифрах втрат росіян, а також у тому, скільки солдатів і як набирає Путін і коли вони вже закінчаться.

1 000 000 втрат – шокуюча кількість навіть для Росії, історія якої рясніє кривавими війнами. Кількість убитих і поранених військовослужбовців ЗС РФ в російсько-українській війні, що триває, можна порівняти з втратами СРСР у всіх війнах і конфліктах разом узятих за весь час його існування (без урахування втрат у ВВВ).

За три роки Громадянської війни з 1918-го по 1920 рік Червона армія втратила вбитими трохи більш як 940 000 бійців.

У ганебній Фінській війні 1939—1940 років, коли Сталін гнав людські хвилі на м’ясні штурми лінії Маннергейма, загинули близько 85 000 радянських військовослужбовців.

За чотири роки радянсько-німецької війни (у радянській історіографії — Велика Вітчизняна війна) безповоротні демографічні втрати Радянської Армії склали 8 688 000 військовослужбовців.

Загалом у всіх війнах та конфліктах, у яких брав участь СРСР з 1918 року до 1989 року (без урахування втрат у ВВВ), загинуло 1 098 000 військовослужбовців.

Далека від поля бою людина не повірить у реальність цієї цифри

Задля справедливості варто зазначити, що наведена ГШ ЗСУ цифра відображає кількість загальних втрат особового складу противника.

Військова наука поділяє втрати, понесені військами під час бойових дій, на безповоротні та санітарні. До безповоротних втрат відносяться вбиті, померлі від ран на етапі евакуації, зниклі безвісти та полонені, а також вибулі внаслідок поранень. До санітарних втрат відносяться поранені та хворі, які були евакуйовані з зони бойових дій. Як правило, понад 70% поранених бійців після лікування повертаються у стрій. Сукупно безповоротні та санітарні втрати становлять загальні втрати.

Російська служба ВВС, яка спільно з виданням "Медіазона" і командою російських волонтерів ведуть поіменний облік убитих російських солдатів, до червня 2025 року ідентифікували понад 110 000 загиблих в Україні російських солдатів. Аналітики попереджають, що реальна кількість безповоротних втрат ЗС РФ набагато вища, ніж можна встановити через відкриті джерела, і знаходиться в діапазоні від 170 000 до 246 000 осіб. До цієї цифри треба додати щонайменше 40 000 зниклих безвісти.

Багаторічна статистика втрат у збройних конфліктах свідчить, що в середньому на одного загиблого припадає 3—4 поранених. Наприклад, під час фінської війни одного загиблого бійця РККА припадало 3,5 пораненого. У роки Другої світової війни це співвідношення становило 1 до 2—3. Якщо взяти за основу дані ВВС про кількість загиблих військовослужбовців ЗС РФ (у середньому 208 тис.), кількість санітарних втрат ЗС РФ може бути не менше 740 000 осіб. Таким чином, загальна розрахункова кількість російських втрат на основі поіменного списку загиблих становить 208 000 +40 000 +740 000 = 988 000 військовослужбовців.

Ця розрахункова цифра загальних втрат ВС РФ корелює з цифрою загальних втрат, яку наводить ГШ ЗСУ. Реалістичність 740 тис. санітарних втрат ЗС РФ підтверджує досвід Афганської війни 1979—1989 років. Тоді середньодобові санітарні втрати обмеженого контингенту радянських військ становили 142 бійці.

За даними ГШ ЗСУ, у ході російсько-української війни середньодобові втрати окупантів у 4 рази вищі. Але ж і російський військовий контингент в Україні набагато більший, ніж в Афганістані, а бойові дії інтенсивніші та масштабніші.

Замість пафосу – зневіра. Похорон учасників "СВО" змінює настрої у російській глибинці

Ефект величезних втрат армії РФ в Україні своєрідно проявляється у російській провінції. 3 червня 2025 року у містечку Добрянка Пермського краю поховали 33-річного Анатолія Шолгіна. Колишній маляр у 2024 році уклав контракт із ЗС РФ та загинув 9 квітня 2025 року в Сумській області. У нього залишилися дружина, син та дві доньки, повідомляє місцева газета у скупій замітці.

Перших учасників т.зв. "Спеціальної військової операції" у 30-тисячній Добрянці почали ховати навесні 2022 року. Тоді панахиди проходили помпезно – збиралися юрби односельців, начальники вимовляли промови та вручали вдовам ордени. Через три роки війни похорон учасників "СВО" втратив пафос і став звичайною справою. За день до похорону Шолгіна в Добрянці прощалися з 26-річним Олександром Закоптєловим, який загинув у Кураховому.

Загалом у цьому невеликому уральському містечку мобілізували на війну близько 50 чоловіків, а поховали понад 60 учасників "СВО" — 1% усіх чоловіків призовного віку, які мешкають у населеному пункті. Кількість загиблих перевищує кількість мобілізованих, бо чоловіки з Добрянки йдуть вмирати в Україну добровільно, за гроші.

Рекрутингова компанія в Росії: наввипередки зі смертю

Описана ситуація не є унікальною для Росії. Наприклад, у бурятському селі Мухоршибір щонайменше 8,1% усіх чоловіків призовного віку загинули в Україні.

А рекордсменами за кількістю "200-х" є поволзькі республіки Башкортостан і Татарстан — 5 369 і 5 081 відповідно.

За даними ГШ ЗСУ, у 2025 році середньодобові загальні втрати ЗС РФ становлять 1293 військовослужбовці. Тобто для поповнення сточених об українську оборону полків і підтримки нинішньої інтенсивності атак Путіну необхідно вербувати не менше 1200 новобранців на день, вважають військові експерти. "У першому кварталі 2025 року Росія рекрутувала майже 90 тис. новобранців", — повідомив науковий співробітник Інституту питань міжнародної безпеки (SWP) Яніс Клюге.

Це значно менше рекордного набору у четвертому кварталі 2025 року, але все ще на 22% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, додає він. За розрахунками аналітиків, за 2024 рік Росія змогла завербувати на війну з Україною близько 407 тис. росіян. Тобто середньодобовий темп набору складав 1115 рекрутів. У першому кварталі 2025 року середньодобовий темп набору впав до 1000 рекрутів (згідно з наведеними Клюге даними, у першому кварталі 2025 року МО РФ уклало контракт з 89 601 особою, за 90 днів це 995 осіб на добу).

Гроші, тільки гроші та жодного патріотизму

За словами Дмитра Трещаніна, редактора видання Медіазона, який веде підрахунок загиблих росіян, наразі вербування рекрутів на фронт є "головним обов’язком губернаторів". "Їм (керівникам російських регіонів. – Ред.) спускається з Кремля KPI (рознарядка – скільки регіон має набрати новобранців. – Ред.) і вони повинні його відпрацьовувати. Відповідно, губернатори вже на рівень нижче спускають вказівки: ви маєте стільки людей завербувати", — пояснює він.

Від кількості направлених у війська новобранців багато в чому залежить кар’єра чиновників, тому вони йдуть на будь-які хитрощі, щоб виконати план набору.

"Мотивація завжди, від самого початку (широкомасштабного вторгнення. – Ред.), якщо говорити про вербування на контракт (добровільний контракт з МО РФ для участі в "СВО". – Ред.) <…> — це гроші, тільки гроші і жодного патріотизму", — розповів російський правозахисник, колишній член ради при президенті РФ з прав людини Сергій Кривенко.

"Можливо, кілька людей можна знайти якихось оскаженілих патріотів, але масово — це, звичайно, тільки гроші, а якщо не гроші, то тиск адміністративним ресурсом", — уточнив правозахисник.

За підрахунками Яніса Клюге, в 2024 році середній розмір одноразової доплати за укладення контракту на військову службу в 37 регіонах РФ досяг 1,1 млн рублів. Для довідки: середня заробітна плата в Росії в 12 разів менше (87 952 рублів).

Саме за допомогою підвищення грошової винагороди до надхмарних висот та надання безпрецедентних фінансових преференцій учасникам т.зв. "СВО" Путіну поки що вдається зберігати темп набору резервістів, який компенсує величезні втрати.

Наприклад, щоб залучити нове гарматне м’ясо для весняно-літнього наступу 2025 року, російський диктатор підписав закон, що передбачає списання боргів за кредитами до 10 млн рублів для тих, хто укладе контракт на участь у СВО з 1 грудня 2024 року.

Як наслідок, потік охочих повоювати в Україні наприкінці 2024 року досяг максимуму.

Лише у Пермському краї на цю пільгу клюнули 211 боржників, які уклали контракт із Міноборони РФ.

Економія на породіллях не допомогла. Фінансів на "СВО" все одно не вистачає

Експерти зазначають, що російській регіональній владі у 2025 році важче підтримувати високий темп вербування новобранців, достатній для поповнення величезних втрат.

По-перше, елементарно не вистачає грошей на підвищення бонусів новобранцям. Підвищення регіональних грошових надбавок за підписання контракту на "СВО" серйозно напружили місцеві бюджети. Наприклад, влада Пермського краю (там знаходиться вище згадана Добрянка) у 2025 році змушена була скоротити витрати на виплату допомоги у зв’язку з народженням дитини, щоб збільшити витрати на підтримку учасників війни.

Проте економія на породіллях не допомогла збалансувати регіональні фінанси. За підсумками першого кварталу 2025 року дефіцит бюджету Пермського краю зріс до 43,6 млрд рублів.

На третій рік війни в Росії важко знайти регіон із бездефіцитним бюджетом. Наприклад, у Ханти-Мансійському автономному окрузі, який є основним нафтогазоносним регіоном Росії, за 5 місяців 2025 року витрати бюджету зросли на 29 млрд рублів, а дефіцит на третину, до рекордних 78,3 млрд рублів. У цілому по Росії витрати федерального бюджету за 5 місяців 2025 року збільшилися на 20,7%, а дефіцит склав 3,39 трлн рублів.

Саме з фінансових причин регіональна влада у травні 2025 року почала знижувати розмір грошової винагороди під час укладання контракту на участь у "СВО".

"Трупоїди" відкрили полювання на мігрантів, багатодітних батьків та аліментників

Фінансові проблеми змушують російську владу робити ставку на адміністративний важіль для набору нових рекрутів. Одним із таких важелів став закон про припинення набутого російського громадянства за відмову стати на військовий облік, який 8 серпня 2024 року підписав Путін. Після цього влада посилила полювання на мігрантів для відправлення їх на фронт. Наприклад, 10 грудня 2024 року співробітники поліції підмосковного Солнечногорська "під час рейду в селі Погорєлове" у гуртожитку та в покинутій будівлі виявили понад 64 мігранти. "Громадян, які нещодавно отримали громадянство РФ і не стали на військовий облік, передали представникам військкомату", — повідомляє мерія Солнечногорська.

У Пермському краї в 2025 році темпи постановки колишніх мігрантів на військовий облік зросли вдвічі. У Краснодарському краї за допомогою поліцейських рейдів на військовий облік поставили понад 2800 мігрантів, а 250 із них уклали контракти про проходження військової служби.

Деякі регіони, щоб зберегти темпи набору до армії, передають вербування рекрутів на аутсорсинг третім особам. За кожного громадянина, який підписав контракт на "СВО", посередники отримують комісію. Тому заради свого заробітку вербувальники заманюють росіян на фронт, не вибираючи засобів. За це їх у Росії називають "трупоїдами".

Наприклад, багатодітним батькам та аліментникам контракт на участь у "СВО" подається як гарний спосіб забезпечити майбутнє їхніх дітей.

"На передовій знаходяться вже 38 боржників за аліментами з Кунгура. Вісім із них вже повністю сплатили свої заборгованості на загальну суму 4 млн рублів", — бадьоро рапортує місцева газета.

Результат "батьківського призову" — величезна кількість сиріт у російській глибинці. У списку загиблих, який веде видання "Люди Байкалу", 44 батьки п’ятьох дітей, у 21 загиблого залишилося по шестеро дітей, троє загиблих мали по семеро дітей, двоє — по вісім дітей, у трьох — по десять. Серед загиблих в Україні є чоловік, який має 12 дітей.

"Ціна, яку Росія платить за війну, досягла захмарних висот, проте Путін не зупиняється. Причина в тому, що йому не вдається намацати хоч якийсь успіх, який він зможе пред’явити росіянам як доказ того, що російські жертви (людські, матеріальні, фінансові та моральні) понесені недаремно", — припустив російський політолог Аббас Галямов.

Насправді, намацавши успіх, Путін не зупиниться. Він зупиниться лише тоді, коли побачить, що російська армія вербує солдатів повільніше, ніж їх утилізують ЗСУ. І, судячи з підрахунків аналітиків, це вже відбувається.