Його будували як альтернативу метро: коли у Києві з’явився швидкісний трамвай і що з ним сьогодні
Його будували як альтернативу метро: коли у Києві з’явився швидкісний трамвай і що з ним сьогодні

Його будували як альтернативу метро: коли у Києві з’явився швидкісний трамвай і що з ним сьогодні

Ідея була простою: створити швидкий наземний транспорт, який за ефективністю не поступався б метро, але вимагав менше часу та витрат на будівництво

У транспортній історії Києва є проекти, які випереджали свого часу, але так і не змогли повністю розкрити свій потенціал. Один із них — швидкісний трамвай на правому березі Дніпра. Вона мала стати альтернативою метро і зв’язати обидва береги столиці.

Сьогодні виповнилося вже понад 45 років з моменту відкриття у Києві першої у Радянському Союзі лінії швидкісного трамвая на правому березі Дніпра. Цей проект став важливою сторінкою у розвитку столичного громадського транспорту та зберігає свою значущість і досі.

Як виникла ідея і чому будували трамвайну лінію

Ідея створення швидкісного трамвая у Києві з’явилася у 1960-х роках на тлі активного зростання житлового масиву Борщагівка, який вимагав потужного транспортного рішення з пропускною спроможністю близько 16 тисяч пасажирів на годину в одному напрямку. На той час будівництво метро було зосереджено у великих столицях союзних республік із населенням понад мільйон осіб, а підземні лінії вимагали великих витрат та часу. Тому було вирішено розвивати швидкісний трамвай — доступніший і швидший у реалізації варіант, здатний забезпечити високу швидкість і комфорт за рахунок виділеного шляху без перетинів з іншими транспортними потоками.

Головними ініціаторами проекту стали директор трамвайно-тролейбусного управління Василь Дьяконов та інженер Володимир Векліч, які вивчали досвід швидкісних трамвайних систем у Барселоні та Брюсселі. Їхні пропозиції були схвалені на рівні радянської влади, і в 1975 році стартувало будівництво 9-кілометрової лінії від кільцевої дороги до площі Перемоги проспектом Комарова. Лінія була повністю ізольована від іншого транспорту, з 12 зупинками та підземними переходами, що забезпечувало середню швидкість руху близько 28 км/год – майже вдвічі вище, ніж у звичайних трамваїв.

Технічні особливості та рухомий склад

Київський швидкісний трамвай став першим у СРСР проектом такого формату. На лінії використовувалися дво- та тривагонні поїзди із системою керування кількома одиницями — новинка для радянського транспорту. Однак основний рухомий склад складався з чехословацьких вагонів Tatra T3SU, які не ідеально підходили для швидкісного режиму. Згодом з’явилися більш місткі п’ятисекційні трамваї "Електрон", здатні перевозити близько 290 пасажирів.

Проекти розширення та інтеграції з метро

Спочатку планувалося продовжити лінію від площі Перемоги через вулицю Велику Васильківську до тунелю під Палацом спорту, а згодом вивести трамвай на лівий берег через Міст Патона. На станціях метро "Палац Україна" та "Печерська" мали з’явитися пересадочні вузли, що дозволило б інтегрувати швидкісний трамвай у загальноміську транспортну систему та створити третій після метро прямий маршрут, що з’єднує обидва береги Києва.

Однак ці плани так і не було реалізовано через високі витрати на підземні ділянки та зміну пріоритетів у транспортній політиці міста. У 2001 році маршрут швидкісного трамвая на Борщагівці було скорочено. У 2020 році мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про будівництво лінії від вулиці Старовокзальної до Палацу спорту із заходом на Вокзальну площу, але проєкт не отримав необхідного фінансування і дозволів.

Сучасний стан та перспективи

Сьогодні лінія швидкісного трамвая на правому березі Києва не виконує задуманих функцій і служить скоріше як маршрут-підвезення до пересадкових вузлів метро. Навіть після всіх реконструкцій експлуатація ускладнюється проблемами на перехрестях та недостатнім рухомим складом. Проте швидкісний трамвай залишається важливою частиною транспортної системи міста і може стати основою подальшого розвитку швидкісного наземного транспорту.

Теги за темою
Київ Історія
Джерело матеріала
loader
loader