Розкриті технічні характеристики китайського військового літака радіолокаційного виявлення KJ‑500

Китай офіційно розпочав переговори з Пакистаном щодо постачання літаків раннього виявлення та управління KJ-500, здатних відстежувати повітряний простір Індії. Про це 6 червня 2025 року повідомив уряд Пакистану у своєму акаунті на X.

KJ‑500 — китайський літак ДРЛО, що базується на транспортнику Shaanxi Y‑9. На борту встановлено три активні фазовані антени (праймар, два бокових), що забезпечують кругове сканування повітряного простору та високу точність виявлення — до 470 км для винищувача. Екіпаж становить близько 20 осіб, машина може знаходитись на патрулюванні до 10 годин завдяки польотній дальності понад 4 000 км. Літак досягає висоти до 12 км і синхронізується з іншими активами в мережі C4ISR.

KJ‑500 призначений для раннього попередження, управління повітряним боєм і контрольованих ударів. Він керує авіацією, безпілотниками, кораблями та зенітно-ракетними системами, передаючи дані в режимі реального часу. Завдяки сучасній цифровій авіоніці, захищеним каналам зв’язку та інтегруванню у бойові групи, він значно підвищує спроможності ППО та координацію операцій навіть у складних умовах. Як частина ПС CAA (People's Liberation Army Air Force), KJ‑500 вже активно працює в кількох ескадрильях, укріплюючи захист прибережного та внутрішнього повітряного простору.

Переговори також передбачають можливість постачання Пакистану 40 винищувачів-невидимок J-35A та зенітних ракетних систем великої дальності HQ-19, що разом із KJ-500 суттєво підсилять обороноздатність країни. Це створює серйозний виклик для індійської військово-повітряної доктрини, оскільки KJ-500 дозволяє відстежувати об'єкти ще до їхнього наближення до кордону, підвищуючи живучість пакистанських сил у разі конфлікту.

Крім того, поява таких систем у Пакистану потенційно нейтралізує частину переваг індійської авіації, яка наразі використовує власні літаки AEW&C Netra та ізраїльські Phalcon. Очікується, що це може спровокувати перегляд оборонних пріоритетів Індії та активізацію розробок засобів протидії.

Загалом ця співпраця демонструє подальше зміцнення оборонного партнерства між Китаєм і Пакистаном, що включає не лише передачу озброєнь, а й розвиток спільних систем управління та обміну даними. Це формує нову конфігурацію сил у регіоні та визначатиме майбутню стратегію військового планування у Південній Азії.