/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Ffeaab24fe43a19574c23198f952ddf7b.jpg)
Буде американський "Майдан"? Чим небезпечні протести в США для України
У США оголосили "антитрампівський день"
Понад сто організацій, пов'язаних з Демократичною партією, готують масові протести проти президента Трампа на суботу по всій території США. Акція припадає на день народження американського лідера і має назву "No Kings" ("Без королів" — Ред.).
Організатори заявляють, що мета протестів — "відкинути авторитаризм" і сподіваються вивести на вулиці мільйони людей у десятках міст країни — від Лос-Анджелеса до Нью-Йорка. Про це пише американське видання Axios.
США на порозі "No Kings"
Мітингувальники виступають не лише проти політики Трампа, а й проти насильницьких дій влади щодо мігрантів, які нині викликають нову хвилю протестів. "Без королів — це загальнонаціональний день непокори", — написали організатори на вебсайті No Kings. За їхніми планами акція має охопити понад 1800 міст у всіх 50 штатах.
Сам же Трамп планує провести у Вашингтоні дорогий військовий парад. Він влаштовує його на честь 250-річчя армії США, яке якраз збігається з його 79-річчям. Вартість дійства може сягнути 45 мільйонів доларів, і ця оцінка не включає Секретну службу чи правоохоронні органи, пише Axios. Проте президент уже попередив, що будь-які протести під час параду "зустрінуть дуже великою силою".
Через протести війська вводять ще в один штат
Тим часом після розгортання сил Нацгвардії у Лос-Анджелесі, війська вводять і в інших регіонах країни. В Техасі губернатор Грег Еббот оголосив про розгортання військових підрозділів "для забезпечення порядку", — про це він написав у соцмережі X. Еббот підкреслив, що мирні акції дозволені, але у разі агресивних дій "буде арешт кожного, хто порушить закон".
Протести, які почались у Лос-Анджелесі через рейди проти мігрантів, вже охопили міста Остін і Даллас у Техасі. У кількох випадках протестувальники були затримані поліцією. За даними CNN, хвиля протестів дійшла і до Атланти (штат Джорджія), Луїсвілля (штат Кентуккі) та Нью-Йорка.
У Лос-Анджелесі акції протестів, які почалися 6 червня, переросли в заворушення. Протестувальники кидали каміння, палили сміття та грабували магазини. Поліція застосовувала до порушників сльозогінний газ та світлошумові гранати. За кілька днів у місті заарештували понад 190 учасників заворушень.
Протести за межами США
Протести очікуються не лише в США, а й у низці інших країн. Зокрема, уже відомо, що 14 червня мітинги заплановані у Німеччині, Великій Британії, Італії, Колумбії, Малаві та Португалії.
Масові протести у США під час першого президентства Трампа
За минулої каденції президента Дональда Трампа (2017–2021) у США також відбувалися масштабні й тривалі протести, викликані його політичними рішеннями, риторикою та управлінським стилем. Найбільший протест — Жіночий марш — відбувся наступного дня після інавгурації, 21 січня 2017 року, і зібрав мільйони учасників по всій країні та за її межами. Головними темами мітингів стали права жінок, опір дискримінації, імміграційна політика, захист навколишнього середовища та вимоги до імпічменту президента.
У 2018 році мільйони американців долучилися до маршів "March for Our Lives" (за контроль над зброєю) та "Families Belong Together" (проти розділення родин мігрантів). Більшість акцій була мирною, однак окремі події супроводжувалися затриманнями та сутичками з поліцією.
Олексій Голобуцький: Американський майдан неможливий за своєю суттю
Політтехнолог Олексій Голобуцький прокоментував "Телеграфу" майбутні протести у США та ймовірні наслідки для Трампа. На його думку, повторення українського сценарію — тобто Майдану — в Америці неможливе через специфіку побудови американської держави.
"Америка — це не централізована держава, як Україна. Там кожен штат має своє керівництво, своє законодавство, і рішення ухвалюються на місцях. Тому навіть великі протести рідко мають загальнодержавні наслідки", — пояснює Голобуцький.
Він нагадав, що в історії США вже були масові акції — зокрема протести Black Lives Matter чи бунти у Лос-Анджелесі. Але вони не завершувались зміною влади. Трамп, за словами експерта, справді має юридичне право залучати війська і вже користується цим інструментом — на підставі закону 1807 року.
Міграційна криза як ключовий фактор
Окрему увагу Голобуцький звернув на міграційну кризу. За його словами, Америка більше не може перетравлювати величезну кількість нелегалів, бо її економіка перейшла від індустріальної до сфери послуг. Модель "плавильного казана" більше не працює.
"Американська мрія — більше не працює. Люди, які приїжджають, не мають таких же шансів, як раніше, і не інтегруються в суспільство. А значить — зростає напруга", — наголосив експерт.
Вплив на міжнародну політику та Україну
Щодо впливу на міжнародну політику, Голобуцький вважає, що великої зміни курсів не відбудеться, але внутрішня нестабільність Трампа може ускладнити його дії на міжнародній арені. Зокрема, це може позначитись і на переговорах щодо війни в Україні.
"Для Трампа проблема міграції складніша за закінчення війни Росії з Україною. І вирішити її наскоком він не зможе", — підсумував політтехнолог.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, як часто президенти США застосовували Нацгвардію проти протестувальників. Трамп рішуче налаштований придушити заворушення.

