БпЛА: розмінування українських земель лише за 10–15 років

Війна змусила українців шукати нові рішення у відповідь на нові виклики. Ми багато чого робимо вперше: дрони — не для зйомки весілля, а як дієвий засіб для коригування вогню, ситуаційної обізнаності та знищення живої сили й техніки противника. Нова морська концепція: маленькі надводні дрони заганяють великі кораблі противника в бухти.

Ще один безпрецедентний виклик у світовій історії — очищення великої частини країни від вибухонебезпечних предметів (ВНП). За даними Мінекономіки, на початку 2025 року потенційно забруднена територія України становила 139 000 км². До площі додаються виклики: щільність мінування та різноманітність вибухонебезпечних засобів, які застосовує ворог. Так, The Washington Post, спираючись на старі стандарти й досвід інших країн, пророкує нам 750 років на повне розмінування. Натомість наш уряд каже про 10–15 років. На чому базуються сміливі прогнози українських урядовців?

Технології й тактики застосування

БпЛА для аерофотозйомки, моніторингу, обстеження полів у сільськогосподарській сфері використовуються вже давно. Але сьогодні ці технології адаптували до гуманітарного розмінування, щоби скоротити перший етап — нетехнічне обстеження землі.

Наявний стандарт у протимінній діяльності передбачає на початковому етапі візуальний огляд, вивчення карт мінних полів і журналів бойових дій, опитування місцевих для складання плану подальшої роботи — виключення обстеженої території з переліку замінованих або безпосереднього розмінування.

Саме такі норми The Washington Post брав за основу для своїх розрахунків. Українці ж вирішили замінити довгий і неефективний етап на дієвіший — обстеження за допомогою БпЛА. Як це відбувається на практиці, Українська асоціація гуманітарного розмінування та відновлення демонструвала на полігоні під Києвом на початку травня.

Один з учасників Асоціації — оператор протимінної діяльності компанія DEF-C — демонстрував, як БпЛА CETUS та BEETLE українського виробництва за допомогою мультиспектральних і тепловізійних камер збирають дані з поверхні землі та передають їх для аналізу й побудови карти замінованої території.

Представник розробника програмного забезпечення Олександр Шутун продемонстрував, як виглядають міни під час обстеження та як бачать їх на картах оператори — на прикладі із села в Харківській області, де за результатами обстеження території було виявлено 107 ВНП, із яких 57 — протитанкові міни.

Наявність повної інформації до початку процесу розмінування дає змогу правильно розподілити ресурс, визначити, яку роботизовану техніку залучити, скільки потрібно персоналу, щоби провести роботи швидко та з мінімальним ризиком для людини.

Міністерство економіки, що є профільним міністерством у сфері гуманітарного розмінування, підтримує новації й прагне за допомогою них очистити українську землю в найкоротші терміни.

«Ми дедалі більше рухаємося в бік нашої сильної сторони — сучасних технологій, використання дронів, супутникових знімків. Але важливий не сам засіб, який може літати. Важлива камера або сенсор, який збирає інформацію, і ще важливіше програмне забезпечення, яке потім цю інформацію обробляє», — зазначив заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

В Україні створюється феномен — ринок протимінної діяльності. Це призводить до зменшення вартості розмінування та пришвидшує його в часі. Якщо на початку робіт середні світові ціни за гектар були в межах 30–50 тис. дол., то нині ціна знизилася до 1,5–2 тис. дол. Але тут ідеться про вартість розмінування сільськогосподарських земель. Наразі Мінекономіки працює над калькуляцією вартості очищення лісів, бо це потребує інших підходів і є складнішим завданням із технічного боку.

Законодавча підтримка

В Україні також уже є власні розробки роботизованих систем для розмінування, що активно застосовуються як на полі бою, так і в гуманітарному розмінуванні. На полігоні компанія «Ювітек» демонструвала роботу системи дистанційного розмінування «Змій», розроблену українськими інженерами з компанії Rovertech, яка нещодавно завершила розмінування в Ірпінській громаді.

«Змій» може знешкоджувати протипіхотні, протитанкові міни та розтяжки. Завдяки легкості й мобільності може розмінувати 2,5 га за день, для його розгортання потрібно лише близько 15 хвилин.

Наразі компанія працює над удосконаленням логістичної платформи, яка зможе перевозити до двох тонн і працювати на оптоволокні. Це дасть змогу працювати навіть в умовах роботи ворожого РЕБу.

Координатор Асоціації гуманітарного розмінування та відновлення Андрій Саварець акцентує увагу на тому, що поєднання світового досвіду, новий погляд на наявні технології, залучення компетентних людей та українська винахідливість допоможуть країні впоратися з викликами. Але треба рухатися швидше.

Ворог наразі модернізує свої засоби сіяння смерті. Якщо до повномасштабної війни в каталогах налічувалося до 1000 типів ВНП, то зараз сапери нарахували вже 2500. Тому потрібно більше фото та відео цих засобів у різних спектрах, за різних погодних умов, аби навчати ШІ розпізнавати їх.

Дуже важливо адаптувати законодавство до реалій, аби воно працювало на користь країни й українців, а не ставало перешкодою для розвитку. Наразі зміни до законодавства напрацьовують у межах міжфракційного депутатського об’єднання «Протимінна діяльність», до складу якого увійшли 13 народних депутатів України.

Головне завдання МФО — підтримка системного та інноваційного підходу до гуманітарного розмінування та модернізація нормативно-правової бази у сфері протимінної діяльності. Законодавство має відповідати безпрецедентним викликам, із якими стикнулася країна, й бути поштовхом до розвитку інновацій у сфері протимінної діяльності. Це дасть змогу очистити українську землю безпечніше для людей, значно дешевше й у стислі терміни.

***

Завдяки українській винахідливості, наполегливості та сміливості застосовувати інноваційні технології від початку війни вже було повернуто 35 000 км² територій, про що свідчать дані Мінекономіки. Але варто зазначити, що тільки 5000 км² потребували розмінування, на іншій території після обстеження не було виявлено ВНП. Світова практика свідчить, що приблизно 15% потенційно забрудненої території потребуватиме розмінування.

Ця статистика дає надію на швидке розмінування, але не варто забувати, що війна триває, інтенсивність бойових дій не зменшується, ворог є доволі винахідливим у створенні смертоносних знарядь, а отже, кількість і щільність мінування зростатиме.