Українськомовні тексти нині генеруються ШІ через перекладачі з інших мов - науковець

На сьогодні немає достатньої кількості розмічених корпусів українськомовних текстів, щоби навчати великі мовні моделі.

На цьому наголосив проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського доктор технічних наук, професор Сергій Стіренко під час круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови» в Укрінформі.

"Проблема у тому, що зараз недостатня кількість розмічених корпусів українськомовних текстів, щоби навчати великі мовні моделі. Це проблема номер один, адже текст, що генерується зараз українською мовою, він генерується через перекладачі з інших мов, передусім з російської. Якщо ми намагаємося щось перекласти, скажімо, з французької, то воно перекладається спочатку на російську, а потім на українську. Зрозуміло, що такий переклад не є якісним, бо, зокрема, трапляються кальки з російських слів. І коли першоджерело не оригінальний текст, а якийсь проміжний, ми в цьому бачимо велику проблему та загрозу", - зазначив Стіренко.

Стіренко зауважив, що необхідно створити якісну розмітку українських текстів, щоби за їхньою допомогою навчити нейромережі, які є джерелом генерації текстів у галузі ШІ. До цього можуть бути залучені студенти, фахівці лінгвістичних кафедр та інших інституцій.

Своєю чергою ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров констатував, що зараз спостерігається погіршення ситуації з українською мовою на побутовому рівні. За його словами, у неформальному спілкуванні молодь частіше говорить російською, ніж українською. Для подолання цієї проблеми, на його думку, потрібно збільшити книговидання, зокрема, мають виходити двомовні книги, як-от кримськотатарсько-українські чи англійсько-українські.

Крім того, бракує термінологічних словників. Ректор КНУ зазначив, що цьогоріч в Інституті філології відкрили магістерську програму з юрлінгвістики, щоб, зокрема, навчати студентів якісному перекладу європейського законодавства.

Актриса театру і кіно Леся Самаєва розповіла, що під час викладання акторського курсу для дітей стикнулася з відсутністю українських перекладів спеціалізованої навчальної та художньої літератури.

Український науковець, перекладач, письменник Максим Стріха акцентував, що наразі всі тексти європейського канону перекладені українською, включно з класичними творами для театру.

"Як український перекладач я можу сказати, що мені пощастило: я поставив велику жирну крапку, переклавши "Кентерберійські оповіді" Джеффрі Чосера. І це був останній великий текст європейського канону, якого українською не було. Усе, у 2019 все закрито. Будьте тільки допитливі, шукайте по бібліографічних покажчиках, навіть Вікіпедія є помічною - ви знайдете добрі українські переклади", - зазначив Стріха.

Зокрема, зауважив він, є 13 чи 14 повних українських перекладів "Гамлета" Шекспіра, так само - і основних його драм.

Своєю чергою генеральний директор - художній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки Кирило Кашліков зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення вистави у театрі йдуть виключно українською.

«Якщо у нас до лютого (2022 року - ред.) 100% на сцені лунала російська мова, то станом на зараз 100% на трьох сценах - українська. Зараз у нас у театрі 51 вистава - і всі українською. Гадаю, що це наш здобуток», - підкреслив Кашліков.

Як повідомляв Укрінформ, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.