Хто та як допомагає регіональним медіа під час війни

На четвертий рік повномасштабної війни основним викликом для роботи регіональних медіа є потреба у донорському фінансуванні. Згідно з дослідженням Media Development Foundation, посилився дефіцит кадрів через продовження мобілізації та вигорання команд, а фінансова нестабільність створює непевність щодо майбутнього незалежних редакцій.

Згідно даних дослідження LMF майже 30% українських медіа призупиняли роботу  на початку війни, вле поступово відновили свою діяльність. Але, якщо на початку війни різноманітна і велика донорська допомога врятувала багато редакцій від закриття, після скорочення американської допомоги медіа знову опинилися в складному становищі.  Брак грошей, інших матеріальних ресурсів і кадрів спонукає редакції до економії, наслідком якої нерідко є скорочення виробництва або зниження якості контенту.

Однак при цьому криза змусила медіа розпочати зміни та трансформації: тіснішої взаємодії з аудиторією, запуску нових цифрових форматів, контролю місцевої влади, орієнтацію на потреби своїх користувачів тощо. Також прийшло усвідомлення: щоб вижити, отримати фінансування — треба працювати за стандартами та мати свою аудиторію, яка в майбутньому могла б забезпечити стабільну монетизацію. В інших умовах також можна було б розраховувати на рекламу, однак наразі це складно через війну, тому більшість місцевих і регіональних видань працюють практично без доходів і залежать від пожертв чи допомоги неурядових організацій. Ситуація значно погіршилася на початку року після припинення фінансування від USAID.

Водночас в Україні продовжує існувати низка організацій, які надають підтримку регіональним і локальним медіа. «Детектор медіа» розповідає про найбільші з них, аби систематизувати інформацію про ті проєкти допомоги, які зараз спрямовані на локальні та регіональні медіа. Це перша частина матеріалу, в другий ми розкажемо про роботу НАМ, MDF, НСЖУ, DMF та агенції «Або».

Асоціація «Незалежні регіональні видавці України»

Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» допомагає розбудовувати успішні редакції на локальному та регіональному рівнях. «Впродовж років після повномасштабного вторгнення завдяки нашим різним проєктам ми взаємодіяли з понад 150 регіональними редакціями. Ми працюємо на весь ринок українських регіональних і локальних друкованих та онлайн-медіа, не обмежуючись членством в асоціації. Бо підтримка незалежної місцевої журналістики — це спільний інтерес всіх колег», — каже директорка асоціації Оксана Бровко.

Підтримка, яка надається: професійне навчання, фінансова підтримка місцевих медіа, безпековий захист медійників та міжнародна співпраця. 

Проєктами асоціації є Міжнародний фонд страхування журналістів (в коаліції з іншими організаціями, зокрема, «Детектором медіа»), «Інноваційні медіа України». У 2025 році запустили ще чотири проєкти — «План Б», «Медіамости: Фінляндія — Україна», «Буткемп: ШІ в журналістиці» та «Сильніші разом: медіа та демократія».

Оксана Бровко каже, що з початком повномасштабної війни першочерговим завданням була фізична безпека. Тоді асоціація зосередилася на пошуку та доставленні бронежилетів, шоломів, аптечок, павербанків і зарядних станцій, релокації команд та евакуації з прифронтових чи окупованих регіонів. Також постала проблема з газетним папером, бо до повномасштабної війни більша частина паперу, на якому друкували українські газети, надходила з Білорусі або з Росії. «У деяких містах, які опинилися під окупацією, росіяни забрали весь папір із друкарень, як було у нашого колеги з Херсона. В інших редакціях запаси паперу згоріли після влучання. Тому паралельно з безпековою підтримкою та пошуком фінансування редакцій я почала займатися і геть непритаманною медіаменеджерці місією — пошуком паперу для наших газет», — розказує Бровко. За перші два роки війни завдяки донорам і партнерам асоціація передала понад 345 тонн газетного паперу українським редакціям.

За словами Оксани Бровко, зараз регіональні медіа потребують саме довготривалих інституційних донорських програм: «З часом дедалі гостріше постає питання фінансової підтримки регіональних і локальних медіа. Не проєктної, а саме інституційної, яка дала б змогу покривати організаційні витрати редакцій, що б забезпечувала стабільну роботу колективів. Протягом двох років активних комунікацій із донорами, партнерами, урядами інших європейських країн я просувала потребу в зміні підходів до підтримки медіа. Зі спеціалізованих проєктних фінансувань — до стратегічної інституційної підтримки регіональних і локальних медіа, команди яких готові й далі інвестувати свій час і роботу в розвиток свого медіа. Саме стратегічна довготривала підтримка — дуже важливий компонент стабільності незалежних медіа, а значить і збереження свободи слова. Я щиро радію, що нас почули, і як результат — уряд Норвегії вніс до програми Нансена окремий блок підтримки українських медіа. Наш проєкт “Сильніші разом” є однією з частин реалізації стратегії інституційної підтримки незалежної регіональної преси на наступні три роки».

«Сильніші разом: медіа та демократія» — це найбільший із запущених цього року проєктів асоціації. Він започаткований у партнерстві зі Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) та Норвезькою асоціацією медіа (MBL) за підтримки Норвегії. Це трирічна програма підтримки медіа з бюджетом у 70 мільйонів норвезьких крон охопить до 75 регіональних і місцевих медіа по всій Україні. В межах цієї програми є три піднапрямки: «Гендерна рівність та інклюзивність», «Фінансова та організаційна стійкість», «Прозорість та боротьба з корупцією». За словами Оксани Бровко, саме в рамках цієї програми українська делегація на початку травня відвідала Всесвітній медійний конгрес у Кракові, де українську пресу відзначили нагородою Golden Pen of Freedom 2025.

«Досвід останніх трьох років роботи різних організацій на медіаринку та відгуки колег проявили проблему: в медіасекторі є багато навчальних, менторських програм, але бракує бюджетів на щоденне життя, не те що на реалізацію нових ідей. Тому в “Сильніші разом” для нас важливим є розумна комбінація менторських, навчальних програм і фінансової підтримки, яка дасть можливість впроваджувати нові ідеї редакціям. Потрібно не перевантажувати редакції менторськими програмами, а створити комфортне середовище, де є доступ до потрібного експерта, але при цьому медіа має кошти для покриття базових потреб і розвитку. Ми плануємо оприлюднити список першої групи відібраних редакцій — для інституційної підтримки. В червні будуть оголошені медіа, що візьмуть участь у частині проєкту посилення розслідувальної журналістики в регіонах», — розказує Оксана Бровко.

Проєкт  «План Б» асоціація запустила у співпраці з норвезьким партнером — Amedia Foundation. Він спрямований на невідкладну фінансову підтримку медіа, що постраждали внаслідок закриття грантових проєктів американських донорів. Це короткостроковий проєкт термінової допомоги тривалістю до 5 місяців.

«Тоді постраждало дуже багато видань, усі шукали вихід — і ми зреагували. Адже зрозуміло, що прифронтові та загалом регіональні й локальні медіа опинилися в зоні найбільшого ризику. Втрата фінансування поставила їхню роботу під загрозу, адже рекламний ринок за період повномасштабного вторгнення дуже просів, а у прифронтових регіонах узагалі занепав: бізнеси або закриваються, або борються за виживання», — каже Бровко. За її словами, редакції не мали змоги побудувати стійкі бізнес-моделі, адже пріоритетом було швидке реагування на виклики війни.  А це створює ризики закриття медіа. Прийом заявок на участь у проєкті стартував у лютому. Асоціація прагнула надати термінову фінансову допомогу найбільш уразливим редакціям; мінімізувати негативні наслідки припинення зовнішнього фінансування та допомогти медіа адаптуватися і знайти нові моделі стійкості.

Участь у програмі беруть 50 редакцій регіональних і локальних друкованих та онлайн-видань з Одещини, Запоріжжя, Херсонщини, Чернігівщини, Полтавщини, Донеччини й інших регіонів.

Газета «Ворскла»

Учасником цього проєкту, наприклад, є газета «Ворскла» з села Велика Писарівка на Сумщині, що переїхала в Охтирку після прильоту КАБ у березні 2024 року, який знищив приміщення редакції. «Ми домовилися про куточок приміщення в місцевій бібліотеці в Охтирці, там і збираємося колективом. Більшість часу працюємо віддалено, тепер техніка й інтернет усе вирішують. Але ми їздимо до наших людей у Писарівку, розвозимо газети по громадах, спілкуємося, слухаємо, адже розуміємо, наскільки важливою зараз є інформація для жителів краю», — розповідає головний редактор медіа Олексій Пасюга. Зараз газета виходить накладом 1520 примірників, доставляється передплатникам з допомогою волонтерів і знайомих співробітників редакції. Таким чином економлять на дистрибуції.

Ще один проєкт асоціації — дворічна програма «Медіамости: Фінляндія — Україна». Партнери цієї ініціативи з фінського боку — провідні фінські медіа Helsingin Sanomat, Lapin Kansa та JSN, які разом із News Media Finland надають свою експертну підтримку для зміцнення українських регіональних медіа. А з українського боку в проєкті беруть участь редакції десяти регіональних медіа. Крім щомісячних онлайн-зустрічей, проєкт передбачає навчальні тури в Helsingin Sanomat (Гельсінкі) та Lapin Kansa (Лапландія), а також гранти на інформаційну кампанію про саморегуляцію.

«Ми розвиваємо напрямок якісного використання ШІ в редакціях у рамках проєкту «Буткемп: ШІ в журналістиці». Це серія вебінарів, покликана покращити навички регіональних редакцій у використанні ШІ-інструментів. Тут ми обговорили основні застереження при використанні штучного інтелекту, провели воркшопи про використання в роботі чату GPT (тут європейські й українські колеги поділилися досвідом), про ШІ-інструменти для відеомонтажу тощо», — додає Оксана Бровко.

Серед проєктів асоціації, започаткованих у попередні роки:

1. Міжнародний фонд страхування журналістів (проєкт започаткований ще 2022 року АНРВУ у партнерстві з Фундацією «Суспільність», Інститутом масової інформації, «Детектором медіа», Центром демократії та верховенства права та Інститутом розвитку регіональної преси). Це безплатне страхування для медійників, а також безпекові та психологічні тренінги, які є складовою захисту українських медіа.
2. У 2024 році АНРВУ в партнерстві з Media Development Investment Fund (MDIF) започаткувало проєкт «Інноваційні медіа України». Він спрямований на фінансову та менторську підтримку бізнес-проєктів регіональних редакцій. У межах програми вже підтримали протягом року п’ять українських регіональних медіа: «Гривна» з Херсона, «Кременчуцький телеграф» із Кременчука, «Kolo.news» із Полтави, «Одеське життя» з Одеси та «Молодий буковинець» із Чернівців. Учасники ділилися вдалими стратегіями розвитку відеоконтенту в регіональних медіа, досвідом монетизації ютуб-каналів і фінансової незалежності навіть в умовах війни.
3. Проєкт «Жінки в медіа» (не плутати з однойменним медіапроєктом) започаткований у 2022 році. В межах проєкту надається навчальна та фінансова підтримка жінок у медіа та розвиток жіночого лідерства.
4. Платформа для професійного спілкування й обміну досвідом — Медійний конгрес. Це щорічний захід, започаткований ще у 2011 році. Його цільова авдиторія — керівники регіональних і локальних медіа.

Оксана Бровко разом із президентом Української асоціації медіабізнесу Олексієм Погореловим отримали нагороду від Всесвітньої асоціації видавців новин (WAN-IFRA). У травні українську незалежну пресу відзначили «Золотим пером свободи» 2025 року від Всесвітньої асоціації видавців новин (WAN-IFRA).

Інститут масової інформації

Інститут масової інформації (ІМІ) — українська медійна громадська організація, що відстоює права журналістів, аналізує медіасферу, висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, має регіональні Медіабази та своїх представників майже у всіх областях України.

Підтримка, яка надається: тренінги, хаби для роботи під час блекаутів, захисне та технічне обладнання, мінігранти.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк розказує, що внаслідок повномасштабного вторгнення Росії понад 300 видань припинили роботу через російську окупацію, інтенсивні бойові дії та фінансові труднощі. Тому ІМІ запустив програму мінігрантів для медіа, щоб дати їм змогу втриматися на плаву. За останні три роки ІМІ надав майже 500 мінігрантів регіональним і локальним виданням. Учасників програми обирають експерти, які оцінюють якість, прозорість, незалежність видання. «Зважають, чи є видання на Мапі рекомендованих медіа https://map.detector.media/ (проект реалізується разом з «Детектором медіа»). Це дуже зручний для нас самих інструмент оцінки, адже кожне видання з Мапи вже було перевірене раніше. Важлива й концепція, з якою редакція подається на грант: що саме вони хочуть реалізувати і який результат це може принести», — розказує вона.

Окрім фінансової допомоги, ІМІ ще восени 2022 року запустив мережу регіональних хабів для журналістів «Медіабаза». «Ми хотіли створити аналог пунктів незламності, але для працівників місцевих редакцій», — каже Оксана Романюк. Наразі таких осередків 15, вони є зокрема в Сумах, Чернігові, Миколаєві, Харкові, Дніпрі, Слов’янську. Медіабази надають робочі місця журналістам під час блекаутів, забезпечують бронежилетами, шоломами, іншим обладнанням українських та іноземних журналістів, проводять тренінги, допомагають медійникам у комунікації з владою та військовими. І роблять це попри втрату американського фінансування. За словами Оксани, понад 11 тисяч разів медійники й медійниці отримали в центральному офісі ІМІ та в медіабазах захисне і технічне обладнання від початку повномасштабного вторгнення.

«Гречка»

У 2022—2024 роках Росія особливо в осінні й зимові місяці завдає ударів по енергетичній інфраструктурі. Це було проблемою для медіа, особливо на місцевому рівні. Онлайн-видання «Гречка» з Кропивницького отримала EcoFlow від донорів.

«На такі випадки в нас є і велика зарядна станція на всю редакцію, і кілька менших, які журналісти можуть узяти додому, аби мати змогу працювати в будь-який час», — каже редакторка «Гречки» Анастасія Дзюбак.

Офіс у видання — у мансардному приміщенні, яке, за словами Анастасії, дуже швидко охолоджується. Тому взимку вмикати генератор для обігріву було недоцільно й офіс «переносили» додому до співробітників.

Під час відімкнень у 2024 році інтернет у «Гречки» зникав, коли не було живлення у провайдерів. У цей час намагалися користуватися мобільним інтернетом або йти у регіональний хаб Інституту масової інформації «Медіабаза.Кропивницький», який восени 2022 року та взимку 2023-го давав можливість під’єднатися до Starlink.

Мережа регіональних хабів «Медіабаза» регулярно проводить тренінги для медійників і медійниць. Серед останніх тем — робота з соцмережами й адаптація матеріалів під них, налаштування SEO, домедична допомога й етичне використання ШІ в роботі.

«Крім того, “Медіабаза Кропивницький” провела вже два потоки проєкту “Медіашкола”. Це проєкт, у якому студенти журналістських спеціальностей слухають лекції від досвідчених медійників, а потім проходять стажування в регіональних редакціях. Це дає їм змогу побачити процеси зсередини та здобути практичні навички, яких часто бракує на початку кар’єри. Учасники “Медіашколи” після завершення навчання можуть отримати пропозиції постійного працевлаштування і тим самим допомагати медіасередовищу в регіоні отримувати нові кадри під час дефіциту кадрів», — розказує Оксана Романюк.

На початку повномасштабного вторгнення ключовими потребами був фізичний захист. Тому ІМІ зосередився на тому, щоб завезти в Україну якомога більше бронежилетів, шоломів і аптечок.

«Якщо до 2022 року в нашій бібліотеці безпеки було п’ять бронежилетів “Преса”, то зараз їх понад тисяча, і вони майже весь час у ротації. Восени 2022-го Росія почала обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Найпершою потребою медійників став доступ до інтернету й електрики. Ми почали масово закуповувати генератори, зарядні станції, старлінки, павербанки. Обладнали ними медіабази й видавали редакціям напряму. Забезпечивши медійників цією базою для виживання, ми зосередилися на мінігрантах і тренінгах», — каже Романюк.

Опитування ІМІ в лютому 2025 року показало, що у понад 75% медіа значну частку бюджету попереднього року складало американське фінансування. Після його втрати багато видань зіткнулися з фінансовою кризою і почали терміново шукати засоби для існування. Опитування ІМІ в квітні-травні цього року виявило, що щонайменше третина опитаних українських медіа не має стратегії пошуку нових джерел фінансування. Показники в категорії «перебуваємо в стані виживання» зросли з 8% в січні до 29% у травні 2025 року.

«Ми зобов’язані відповісти на цей запит, тож зараз шукаємо способи підтримати українські медіа новими мінігрантами. Поки не говоримо про інституційну підтримку, важливо принаймні знайти гроші на поточну роботу — на контент», — додає Оксана Романюк.

Українська асоціація медіабізнесу

Олексій Погорелов та Оксана Бровко отримують нагороду«Золоте перо» для української незалежної преси 

Українська Асоціація медіабізнесу (УАМБ) — асоціація медіакомпаній, які видають періодичні медіа на всіх платформах. Це як традиційні газети, так і вебсайти, офіційні сторінки медіа в соціальних мережах, їхні ютуб-канали також сюди входять.

В УАМБ зараз більш як 60 компаній-членів. На початку 2022 року ця кількість перевищувала 80. Оцінити точну кількість членів, каже президент асоціації Олексій Погорелов, можна буде лиш після завершення війни та встановлення сталого миру. За словами Олексія, зараз основні зусилля спрямовані саме на допомогу місцевим медіа.

Підтримка, яка надається: гроші, менторська допомога, освітні програми.

«Свою місію ми бачимо у тому, щоб допомогти якомога більшій кількості місцевих медіа одночасно і перетворитися у сильного гравця у своїй громаді, показавши унікальні можливості медіа для жителів, влади та бізнесу, і посилити свою економічну незалежність, побачивши, як робота медіа, яка допомагає розв’язувати місцеві проблеми, робить роботу журналістів цінною для громади», — каже Погорелов. Для цього регіональні медіа, за його словами, мають сфокусуватися замість «критики заради критики» на розв’язанні місцевих проблем і згуртуванню людей.

Усі проєкти УАМБ містять надання фінансової підтримки та навчання. Для цього асоціація допрацьовує грантові заявки медіа, після отримання грошей надає менторську підтримку, а на завершення проєкту аналізують його результати й улаштовують обговорення на конференціях. У 2024—2025 році підтримку від УАМБ отримало понад 50 редакцій з усіх регіонів України.

«Серед тих, хто отримав підтримку УАМБ і донорів, наприклад, регіональні медіакомпанії “Чернігівська медіагрупа” та “Центр медіа” (проєкти реалізовувала їхня газета “Одеське життя”). А серед місцевих — “Зоря+Вісник Богодухівщини” (Харківська обл.), релокована “Кремінщина” (вони з Луганської області, а зараз у Дніпрі), “Межівський меридіан” (Дніпропетровська область), “Білопільщина” та “Путивльські відомості” (обидві — Сумська обл.) і багато інших», — розказує Олексій.

Газета «Кремінщина»

У 2023 році Кремінна Луганської області опинилася під окупацією. Місто було стратегічною ціллю з початку російського вторгнення в Україну, тому що це шлях до Сіверськодонецька.

«З 18 квітня 2023 року Кремінна окупована. Ми втратили всі джерела доходу. Але сайт “Кремінщина” працює далі. Оскільки зв’язку у Кремінній немає, про ситуацію у місті дізнаємося з офіційних джерел. Я роблю репости. Всі інші новини поки що орієнтовані на кремінян, які виїхали з міста. Потім Кремінська міська рада, переїхавши у Рівне, реалізувала цікаву ідею: призначила регіональних координаторів Кремінної та закріпила за ними телеграм-канали. Тепер ще й веду телеграм-канал “Креміняни Дніпра”, де викладаю корисну для земляків інформацію: які виплати передбачені для переселенців, де у Дніпрі отримати допомогу (контакти, адреси, анкети й посилання), які існують державні й міжнародні програми підтримки переселенців та інше. Поки що так і буду підтримувати сайт і займатися волонтерством (будь-де, аби допомогти людям), чекати перемоги й повернення додому», — розказувала у 2023 році Яна Величко, директорка підприємства «Редакція регіональної громадсько-політичної газети “Кремінщина”». Тепер видання працює у Дніпрі.

Щоб розподілити допомогу регіональним медіа, УАМБ оголошує конкурс. Брати участь у ньому можуть не лише члени асоціації. Заявки відбирає журі та формує «короткий список».

«Із заявками, які потрапили до цього короткого списку, працюють наші експерти та ментори, допомагаючи кожній редакції максимально чітко сфокусувати свій проєкт як на проблемі, так і на результатах. Результати мають бути вимірюваними, досяжними, редакція має показати, що проблема є справжньою і справді актуальною. Ті проєкти, які проходять доопрацювання, перш за все стають дуже точно сфокусованими на потреби громади. А по-друге, подаються на затвердження донору і в кінцевому підсумку отримують підтримку», — розказує Олексій.

У 2022—2023 роках підтримка асоціації була спрямована на першочергові потреби: гроші на продовження роботи, техніка на заміну вкраденого або знищеного російськими військами, рішення для роботи під час відімкнень електроенергії. Але, за словами Олексія, десь із другої половини 2023 й у 2024-му фокус змінився на трансформацію.

«Стало зрозумілим, що редакціям місцевих медіа потрібно взяти на себе нову і важливу роль — бути для своїх громад ефективними центрами комунікації. В громадах з’явилися нові складні проблеми, розв’язувати які було не під силу тільки місцевій владі або комусь одному, самостійно, — розказує він. — Так від завдання “вижити” перейшли до ролі “стати корисними для громади”. Під час виконання другого завдання стало ясно, що це і самим редакціям надає впевненість у тому, що вони потрібні. І людям дає впевненість, що вони не покинуті, що їхній голос важливий і має вплив. Це дуже важлива зміна. За нею прийде впевненість громад у своїх силах. І саме так місцеві медіа посилюють громади. А всі разом — ефективні місцеві медіа та громади — ми зробимо сильною всю Україну».

Зараз регіональні та місцеві редакції потребують фінансування. «Війна майже обнулила доходи редакцій, і відновлення рекламного ринку для місцевих медіа складає десь 5—10% від рівня 2021 року. Ще дуже важливим є те, щоб підтримка покривала триваліший проміжок — не місяць і не два», — додає Олексій Погорелов. Окрім цього, за його словами, є потреба в менторських програмах.

Донори та партнери УАМБ: WAN-IFRA, Schibsted, Agora Foundation, Ukraine Media Fund, Фонд розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, Європейської Комісії, UNESCO, International Media Support, ІСАР «Єднання», Фонд Еберта, The German Marshall Fund of the United States та інші організації, які підтримують розвиток вільних, незалежних і сталих медіа в Україні.

«Донори фінансують якісну українську журналістику, яка базується на професійних та етичних стандартах і допомагає людям ухвалювати виважені рішення. Це дуже важливо сьогодні — допомагати людям об’єднуватися й обговорювати проблеми громад. Саме у такий спосіб, отримуючи відповіді на запитання і надаючи власні пропозиції до обговорення, люди бачать реальну картину та відчувають свою важливість», — каже Олексій Погорєлов.

Львівський медіафорум

Львівський медіафорум, каже креативний директор Отар Довженко, підтримує медіа як складову комплексної місії, спрямованої на посилення і розбудову здорової комунікації в українському суспільстві.

Підтримка, яка надається: гроші, тренінги, консультації, ретрити. Зараз в організації є два великі проєкти підтримки.

Fight For Facts утілюють разом з Інститутом масової інформації та N-ost. За цим проєктом 16 локальних медіа отримують консультації, тренінги, експертну менторську підтримку, фінансову підтримку й інші форми допомоги. Проєкт розпочався у 2023 році та триватиме до 2027 року.

16 медіа, які беруть в ньому участь: «Гречка» Кропивницький, «Перший Криворізький», «Вільне радіо», «Челайн», Varosh, «Харків Times», «Східний варіант», «18000: новини Черкас», Odesa.online, «Трибуна.Суми», Inform.zp, «Полтавська хвиля», «Інтент», «НикВести» , 6262.com.ua — сайт міста Слов’янська, «Глузd».

Серед них і прифронтові (наприклад, Суми), і релоковані. Переважно диджитал-проєкти.

Другий проєкт відбувається за підтримки Deutsche Welle Akademie та охоплює тематичні (нішеві) медіа (серед них є й місцеві): Запорізький центр розслідувань, харківський «Люк», київський «Хмарочос», івано-франківська PostImpreza і проєкт «Ми: Медіатеатр», який базується у Львові. Ці редакції отримують гроші, менторство, дослідження аудиторії, консультації та іншу допомогу; проєкт має завершитися у 2025 році.

Окрім цього, Львівський медіафорум за підтримки NED реалізує програму «екстреної допомоги медіа, які опиняються в біді та мають невідкладні потреби». Наприклад, це може бути підтримка після обстрілів.

Цукр і «Полтавська хвиля»

13 квітня 2025 року сталася балістична атака на Суми. «Зачепило офіс “Цукру”. Навіть Дворик на Кузнечній зсередини», — співзасновник та керівник видання Дмитро Тіщенко розказав, що постраждалих серед журналістів не було.

Через десять днів, 23 квітня 2025 року, офіс інтернет-видання «Полтавська хвиля» зазнав пошкоджень унаслідок атаки російськими дронами по Полтаві. Ударна хвиля пошкодила стелю будівлі, деформувала освітлення та частково зруйнувала внутрішні конструкції. У момент обстрілу ніхто з працівників не постраждав. Шеф-редактор Віталій Улибін уточнив, що більшість працівників на момент обстрілу була в укриттях, коридорах, ваннах і паралельно працювала на стрічці.

«У квітні, коли редакції “Цукру” та “Полтавської хвилі” постраждали від російських обстрілів, ми надали їм фінансову допомогу. Дякуємо нашим партнерам NED за те, що знайшли можливість продовжити підтримку цієї програми на 2025 рік. Дай Боже, щоб у всіх було все гаразд, але якщо хтось із колег опиниться у біді — ми готові допомогти», — розказав Отар Довженко.

Зараз найбільш актуальна потреба регіональних медіа, за словами Отара, — гроші на оплату праці, купівлю техніки, оплату контенту, комунальних послуг, оренду приміщення, купівлю й обслуговування транспорту.

«Серед потреб, які не вимірюється в грошах, на першому місці — кадри: людей потребує понад половина редакцій. Потрібні також техніка, зокрема джерела енергозабезпечення, транспорт, психологічна підтримка, навчання і юридична підтримка», — додав він.

У 2023 році організація змінила свою концепцію та перейшла від екстреного задоволення гострих фінансових потреб медіа до стратегічної підтримки: «За принципом “краще дати людям вудку і навчити ловити рибу, ніж нагодувати рибою” ми шукаємо комплексних способів підтримки трансформації медіа, які мають таку потребу та готові до цього. Наші навчальні й тренінгові можливості об’єднані в Media Excellence Program».

Зараз, за його спостереженнями, після припинення американської допомоги інші донори, зокрема міжнародні організації та європейські фонди й уряди вимушено повернулися до більш «екстреної» допомоги. Однак, за словами Отара, екстрено залучені європейські фінанси не можуть повністю замінити американські бюджетні гроші: «Тому нам усім треба думати, як жити з меншим обсягом донорської підтримки, чим її можна замінити або як раціональніше розподілити те, що залишається».