Ірина Зубавіна назвала найкращий фільм українського авангарду: «Не втрачає свою актуальність»

Про це вона розповіла на каналі «UKRAINE THE BEST».

«Не таємниця, що найкращий фільм Довженка – «Земля». Я думаю, що він не втрачає свою актуальність, тому що, якщо можна вжити оксюморон, це класика авангарду. Це абсолютна нісенітниця, але модернізм же так і визначають як академізований, тобто той, що увійшов уже в якусь традицію, тому я дозволю собі такий оксюморон. Я думаю, що у рейтингових опитуваннях кінокритиків, режисерів, людей, пов'язаних так чи інакше з мистецтвом, цей фільм не втрачає своєї позиції», - зазначає Ірина Зубавіна.

Як розповідає гостя програми, про фільми Івана Кавалерідзе ми знаємо тільки зі спогадів його оператора Олексія Калюжного. За її словами, це мали бути фільми, причетні до кубізму, до експресії, сутність речей виявлялась через деформацію форм, це неймовірні експерименти.

«Світовим рекордом була 16-кратна експозиція, тобто 16 разів накладались зображення, але Кавалерідзе вирішив перевершити це. У фільмі «Зливи», який не зберігся, була спроба 34 шари накласти, це 34-кратна експозиція. Ясно, що це було просто миготіння на екрані, але сама інтенція звершити якийсь рекорд відповідала і сутності часу, і сутності, очевидно, самого режисера, скульптора, новатора, який завжди казав: «Мій взірець – світло». Тобто він дуже чітко усвідомлював, що кіно – це світлопис. І він весь час намагався зробити щось першим: першу кінооперу, перші експерименти з простором у кінематографі…», - розповідає Ірина Зубавіна.

А Дзига Вертов, зазначає кінознавиця, працював із часом, намагався в динамічному монтажі просто розкласти час на миттєвості. У його фільмах, підкреслює вона, світ світ розкладений на атоми, він деструктивний та атомізований, це вдалося зробити за допомогою абсолютно різних засобів кінематографічної виразності – і розщеплення, і роздвоєння цієї реальності.