Чоловік у полоні, донька в російській тюрмі: Олександра Столяр чекає на рідних і дбає про собак

Про це повідомляє 24 Каналз посиланням на Суспільне.

Історія Олександри Столяр

Олександра народилася в Кишиневі, потім її родина переїхала до Маріуполя. Виховувала доньку сама, тож багато працювала – була музичним керівником у дошкільному закладі, ведучою свят і співала на сцені.

З другим чоловіком познайомилася у 2015 році. Наступного року пара побралася та жила в Маріуполі до 2022 року.

Мій чоловік – кадровий військовий, служить у 12-й бригаді "Азов", це внутрішня частина Маріуполя. У 2015 році він приїхав з Бердичева до Маріуполя захищати нашу країну. О 4 ранку 24 лютого 2022 року його підняли по тривозі, і він поїхав. Більше я його не бачила.

Олександра виїхала з Маріуполя 9 травня. Відчувала, що цим ніби зраджує чоловіка. З донькою Іриною вона переїхала до Бердичева й оселилася в будинку батьків Володимира. Тоді й дізналася, що чоловік вийшов у полон.

Востаннє Олександра спілкувалася з ним улітку 2022 року, коли Володимир був в Оленівці. Надалі під час кожного обміну отримує звістки від чоловіка. Зараз Володимир перебуває в слідчому ізоляторі в місті Бійськ Алтайського краю.

"Кожен обмін для мене – це маленька смерть, на жаль. Я завжди точно знаю, коли він відбудеться. Іноді знаю, що мого чоловіка немає в списках на обмін. Але все одно чекаю. А вранці наступного дня прокидаюся — і живу далі. (..) Людина, яка повідомила мені, де перебуває мій чоловік, узагалі нічого не сказала про ставлення до них. А те, що вона промовчала про умови, свідчить: там досі знущаються з наших хлопців", – розповіла Олександра.

Ірина Навальна, донька Олександри, в серпні 2022 року поїхала до Маріуполя, щоб провідати бабусю – маму її покійного батька. Дівчинка допомагала бабусі шукати їжу, носити воду, розпалювати багаття. 27 вересня 2022 року Ірина мала повернутися до Бердичева, але її затримала окупаційна поліція на вулиці Маріуполя.

Окупанти прискіпалися до прізвища, а потім виявили, що вітчим дівчини – азовець. Ірину звинуватили у плануванні теракту та перевели до ростовського слідчого ізолятора. Оскільки дівчина "політичний" в'язень, то її може звільнити тільки політичне рішення.

І досі моя донька перебуває у них – уже два роки й вісім місяців. Її засудили на вісім років. У неї там є адвокат. Прокуратура просила 15 років, але дали менше. Моя донька – дуже медійна особистість у Росії. Вона Навальна, і про неї знімали багато сюжетів. Багато бруду, її дуже "розкрутили".

Апеляція відбудеться 23 червня цього року.

Про стан здоров'я доньки Олександра дізнається від бабусі. Ірина вже перенесла операцію на кишківнику. Зараз у неї погіршився стан здоров'я: є тромбоз, болять руки та ноги, лімфовузли запалені, ліва сторона набрякла, що поширилося на груди.

Окупанти не надають медичної допомоги, відмовляють у госпіталізації і не проводять обстежень.

Над нашими людьми там знущаються. Якщо не фізично – то морально сто відсотків. Донька звернулася до медчастини, але з неї посміялися і сказали: "Переживеш",
– поділилася Олександра.

Якщо з чоловіком вона не може підтримувати зв'язок, то з донькою є змога листуватися. Ірина не скаржиться, а мріє повернутися додому. Олександра, розуміючи, що росіяни читають усі листи, пише про собак. Вона має трьох псів і допомагає безпритульним тваринам.