Розвідка під питанням: європейські країни занепокоєні майбутнім доступом до даних ЦРУ

Минулого року керівник резидентури ЦРУ в Німеччині надав німецькій розвідувальній службі тривожну інформацію: Росія планувала вбити генерального директора найбільшого німецького виробника зброї Rheinmetall Арміна Паппергера. У відповідь німецький уряд оточив Паппергера охороною, розмір якої порівнянний з тією, що призначена для канцлера, Про це повідомляє Washington Post з посиланням на американських та європейських чиновників, пише «Главком».

Після отримання цієї інформації, німецькі розвідувальні служби розпочали власну перевірку, намагаючись отримати більше деталей щодо змови, зокрема, чи мала Росія достатньо оперативників для такої зухвалої операції. Проте, через рік, розуміння Німеччиною загрози все ще майже повністю базується на даних, наданих ЦРУ. За словами анонімних чиновників, усі служби безпеки Німеччини були залучені до пошуку, але «у нас немає такої інформації».

Як зазначає видання, ця ситуація підкреслює глибокий рівень залежності від американської розвідки, який зберігається в Німеччині та інших західних країнах протягом багатьох років. На тлі повернення до влади президента Дональда Трампа, ця залежність дедалі більше розглядається як вразливість.

По всій Європі співробітники служб безпеки розглядають сценарії, які колись здавалися немислимими:

• Відключення від американської розвідки: Адміністрація Трампа може використовувати це як інструмент тиску або покарання союзників.
• Скорочення збору розвідувальних даних про Росію: Це може статися за президента США, який має історію підтримки Кремля.
• Руйнування шпигунських зв'язків: Багаторічні напрацювання можуть бути знищені через можливі «чистки» офіцерів американської розвідки, звинувачених у недостатній вірності президенту.

Високопосадовці європейських служб безпеки з країн Балтії, Північної та Східної Європи висловлюють спільне відчуття тривоги. Вони стикаються з потоком російських посередницьких атак (підпали, змови з метою вбивства, диверсії) у той час, коли постійний потік сповіщень від американської розвідки, подібних до того, що надійшов до Німеччини, раптово здається менш певним.

Сам Паппергер залишається під посиленою охороною. Колишній німецький чиновник розповів, що бачив керівника Rheinmetall у супроводі щонайменше шістьох співробітників служби безпеки навіть під час полювання у лісі.

Американські чиновники, зі свого боку, вважають європейські побоювання безпідставними. Речник ЦРУ заявив, що агентство «неймовірно серйозно ставиться до своїх міжнародних розвідувальних партнерств, і під керівництвом директора [Джона] Реткліффа активно поглиблює їх для зміцнення національної безпеки США, протидії супротивникам у всьому світі та сприяння міжнародній стабільності».

Проте, передбачаючи еру трансатлантичної невизначеності, європейські чиновники обрали подвійну стратегію: робити все можливе для збереження відносин зі США та забезпечення потоку розвідувальних даних, водночас розпочинаючи складне завдання пошуку шляхів зменшення своєї залежності від них.

У Німеччині новий коаліційний уряд на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем сигналізував про плани збільшити витрати на розвідувальні агентства та усунути певні бар'єри для більш агресивних операцій. «Ми вирішили посилити протиповітряну оборону, технології безпілотників, розвідку, супутникову розвідку та всі аспекти сучасної війни», – сказав головний речник уряду Німеччини Стефан Корнеліус.

Німеччина, яка є ключовим постачальником зброї до України, а також очікуваним джерелом військової техніки для європейських країн, стала мішенню для російських саботажів та опосередкованих атак. Німецька поліція вже заарештувала кількох підозрюваних, причетних до ймовірних російських операцій зі шпигунства, підпалів або саботажу, включаючи недавнє затримання трьох громадян України, підозрюваних у співпраці з російською розвідкою для доставки посилок з GPS-трекерами.

Незважаючи на значні можливості, Німеччині бракує ключових платформ, а її агентства регулюються одними з найширших у Європі режимів захисту конфіденційності даних та нагляду. Ця ситуація робить її надмірно залежною від американських даних.

«У нас більше органів нагляду, ніж розвідувальних служб», – розповів співдиректор Центру досліджень розвідки та безпеки в Мюнхені Ян-Хендрік Дітріх, назвавши систему «абсурдною».

Колишній високопоставлений британський чиновник, який тісно співпрацював з американськими розвідувальними службами, зазначив, що «Америка залишається світовою наддержавою безпеки з більшими розвідувальними можливостями, ніж будь-хто інший разом узятий». Проте занепокоєння по всій Європі «реальне», оскільки «Америка вирішила добровільно занурити власні служби безпеки в кризу» через ймовірні чистки та інші хаотичні епізоди в американських спецслужбах.