Росія витратить роки, щоб замінити знищені українськими дронами літаки – Reuters

Росія витратить роки на відновлення стратегічних ядерних бомбардувальників, знищених під час ударів українських дронів 1 червня.

Про це пише Reuters з посиланням на західних військових експертів.

Скільки літаків втратила Росія

Супутникові знімки з аеродромів у Сибіру та на російській півночі свідчать про значні руйнування внаслідок атак українськими дронами 1 червня. На фото видно кілька повністю згорілих літаків. Точна кількість знищених або пошкоджених повітряних суден залишається предметом суперечок.

За оцінками США, постраждали до 20 військових літаків – приблизно половина від числа, яке раніше назвав президент України Володимир Зеленський. При цьому, за словами двох американських чиновників, знищено близько 10 літаків.

Офіційно російська влада у четвер заперечила факт знищення будь-яких літаків, пообіцявши відновити пошкоджене майно.

Водночас низка російських воєнних блогерів підтвердила втрату або серйозне пошкодження щонайменше дюжини машин, звинувативши командування у недбалості.

Операція СБУ Павутина

Удари стали результатом 18-місячної операції української розвідки під назвою Павутина. За даними джерел, дрони були завезені поблизу аеробаз у вантажівках, що дозволило здійснити ефективну атаку.

Цей удар став потужним символічним ударом по країні, яка протягом усієї війни з Україною регулярно нагадувала світу про свою ядерну могутність.

На практиці ці атаки не мають серйозного впливу на ядерний потенціал РФ, який здебільшого базується на ракетах наземного та підводного базування, зазначають експерти.

 – Проте під удар потрапили стратегічні бомбардувальники Ту-95МС Ведмідь-Н і Ту-22М3 Бекфайр, які Росія активно використовує у війні для запуску крилатих ракет по українських містах, військових об’єктах, заводах, енергетичній інфраструктурі та інших цілях, – розповів авіаційний експерт аналітичного центру RUSI у Лондоні Джастін Бронк.

Цей самий флот також регулярно здійснював патрулювання над Арктикою, Північної Атлантикою та північним Тихим океаном, демонструючи силу та стримуючи Захід.

За словами Бронка, на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія мала на озброєнні 50-60 літаків Ту-95МС і приблизно 60 Ту-22М3, а також близько 20 важких ядерних бомбардувальників Ту-160М Блекджек. З урахуванням останніх атак та втрат у попередні місяці війни, експерт оцінює, що Росія вже втратила понад 10% флоту Ведмедів і Бекфайрів.

Ці втрати, за його словами, створюють серйозний тиск на ключову частину російських ВПС, яка вже й так працювала на межі можливостей.

Міноборони Росії не надало офіційного коментаря на запити журналістів.

Росії буде складно замінити знищені літаки

Заміна втрачених літаків буде складним завданням. Як зазначив Дуглас Баррі, експерт з аерокосмічних питань з Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, обидві моделі (Ту-95МС та Ту-22М3) були спроєктовані ще в радянську епоху й не виробляються вже багато десятиліть.

Хоча деякі екземпляри зазнали модернізації, відновити їх повноцінне виробництво майже неможливо.

Баррі також підкреслив, що незрозуміло, чи має Росія придатні запасні корпуси для складання нових літаків.

Західні санкції, спрямовані на обмеження імпорту мікропроцесорів та іншої електроніки, суттєво вплинули на виробництво авіоніки. Втім, Москві вдалося частково знайти альтернативні джерела поставок, додав експерт.

Паралельно Росія намагається модернізувати флот бомбардувальників Ту-160М Блекджек. Минулого року президент Володимир Путін навіть здійснив 30-хвилинний політ на одному з таких літаків, демонструючи готовність машини до бойового використання.

Однак темпи виробництва нових Блекджеків дуже повільні. Один із російських військових блогерів цього тижня заявив, що на рік випускається лише чотири одиниці. За словами західних експертів, прогрес у розробці нового покоління бомбардувальників PAK DA (Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації) також вкрай повільний.

Згідно зі звітом Федерації американських науковців (FAS), Росія ще у 2013 році уклала контракт із виробником Туполєв на створення PAK DA. За повідомленнями російських ЗМІ, державні випробування заплановано лише на наступний рік, а серійне виробництво має розпочатися не раніше 2027 року.

Ханс Крістенсен, директор ядерного проєкту FAS, зазначив у телефонному інтерв’ю, що Росія наразі має затримки з багатьма великими оборонними проєктами, включаючи міжконтинентальну балістичну ракету нового покоління Сармат.

Джастін Бронк з RUSI також скептично оцінив шанси Москви пришвидшити реалізацію PAK DA.

– Росії буде важко реалізувати програму PAK DA принаймні впродовж наступних п’яти років — не кажучи вже про її прискорення – через нестачу бюджету, сировини, технологій та обмеження на промисловість унаслідок санкцій, – зазначив експерт.