Простіше, але впливовіше. Як проєктам у журналістиці даних достукатися до аудиторії

4 червня відбулася онлайн-розмова про актуальні тенденції у світовій журналістиці даних за участю команди видання Texty.org.ua. Головний редактор і співзасновник видання Роман Кульчинський разом із колегами обговорили особливості міжнародного конкурсу Sigma Awards-2025 і поділилися досвідом участі у ньому. Український проєкт «Карусель емоцій» від Texty.org.ua став одним із переможців конкурсу.

Основні тренди світової журналістики даних

За словами Романа Кульчинського, який брав участь в оцінюванні проєктів цьогорічного конкурсу, можна виокремити кілька ключових напрямків сучасної журналістики даних.

Проєкти на основі супутникових знімків і картографії залишаються традиційно популярним напрямком, представленим серед робіт, поданих на конкурс у 2025 році. Також цього року з’явилося декілька американських проєктів на основі архівних земельних документів, земельних кадастрів. Зокрема, за словами Кульчинського, переможний проєкт Центру громадської доброчесності, Reveal, Mother Jones (США) під назвою «40 акрів брехні» розповідав про те, як першим рабам, яких звільнили, видали землю, а потім її забрали. Журналісти знайшли акти видачі та конфіскації землі, розшукали нащадків постраждалих і порахували, скільки могли б коштувати ці землі сьогодні.

Іншим трендом є детальна реконструкція проблеми. На прикладі розслідування Reuters про фентаніл головний редактор Texty.org.ua пояснив складність і тривалість таких проєктів: «Журналісти знайшли якусь нелегальну лабораторію в Мексиці. Поїхали туди, поговорили з виробником, узяли в нього рецепт, показали рецепт науковцю, науковець дав якийсь коментар, пояснив, що і як працює». Тобто багато зусиль витратили на збирання інформації, щоб намалювати кінцеву інфографіку.

Останній тренд, який назвав Роман Кульчинський, — це зусилля реакцій щодо залучення читачів. Приклад — розслідування Bloomberg про компанію Uber, яка штучно обмежувала доступ таксистів Нью-Йорка до замовлень. Редакція збирала інформацію від самих водіїв через спеціальний чат у месенджері Whatsapp.

Зміни у візуальній подачі

Євгенія Дроздова, керівниця напряму журналістики даних Texty.org.ua, відзначила тенденції до змін у підходах до візуалізації.

«Рідше можна побачити надзвичайно яскраві візуалізації, менше спроб вразити інтерактивними ефектами. Прості графіки стають популярнішими, бо важливішою стає тема, а не лише подача», — пояснила вона, додавши, що це пов’язано з впливом соціальних мереж, де простий графік працює краще за складну інтерактивну візуалізацію.

Євгенія Дроздова

Особливо Євгенія відзначила проєкт шведського радіо про вирубування лісів, який узагалі не мав візуальної складової, а результатом дослідження стала лише аудіопрограма. Дроздова розповіла, що вона вперше зустріла проєкт журналістики даних без візуалізацій, що може свідчити про розмивання меж між звичайною журналістикою та журналістикою даних.

Іншим прикладом на Sigma Awards-2025 став проєкт The Economist, який проаналізував тисячі твітів Ілона Маска й у результаті створив просту теплову карту замість складної інтерактивної візуалізації.

Щодо представленості України у світовій журналістиці даних, Євгенія Дроздова розповіла, що кількість проєктів від України зростає, але у порівнянні з 2023-м міжнародних проєктів про Україну стало суттєво менше.

Роль дизайну у журналістиці даних

Надія Кельм, арт-директорка Texty.org.ua, пояснила еволюцію підходів до візуального оформлення:

«Ми непомітно самі для себе перейшли до спрощення. Раніше фактично кожен другий матеріал із журналістики даних — це була окрема верстка... В нас був обов’язково якийсь унікальний кавер, особливий сторітелінг, пошук цього вау-ефекту якогось. Зараз такого взагалі немає». Вона сказала, що у проєкті «Карусель емоцій» , який цього року також отримав нагороду, найбільше уваги приділяли «пошуку форми, а не пошуку вау-ефекту», що виявилося більш ефективним підходом.

Надія Кельм

Наталія Романишин, співавторка проєкту та NLP-дослідниця, розповіла про дослідження, яке принесло Texty.org.ua перемогу на Sigma Awards-2025:

«Наша ШІ-модель навчилася виокремлювати три основні техніки маніпуляцій у повідомленнях телеграм-каналів: навантажена мова, апеляція до страху та спроби посіяти сумніви, а також ейфорія та блискучі узагальнення. Ці техніки часто використовує російська пропаганда». Ключовим аспектом перемоги, за словами Романишин, стала сміливість команди розробляти власну модель штучного інтелекту замість використання готових рішень.

Наталія Романишин

Міжнародний контекст та оцінка

Роман Кульчинський пояснив особливості процесу нагородження на Sigma Awards: «Спочатку проєкти отримують бали, а потім збирається журі з близько 20 людей із різних куточків світу. Потім журі збирається та дивиться, які теми недопредставлені, які континенти, враховують розмір редакції, складність і небезпеку при роботі».

Він також розповів про демократичність конкурсу: «В принципі, там є завжди основні гравці, які завжди роблять найкращу роботу. Це світові гравці, Reuters, Bloomberg. які могли б щороку забирати половину нагород... Але ідея конкурсу в тому, щоб знаходити класні проєкти, які зроблені не такими великими зусиллями, меншими командами з різних частин світу».

Майбутнє журналістики даних

Учасники також відзначили, що, мабуть, ніде у світі не приділяють таку увагу проблемам дезінформації та маніпуляцій, як в Україні. Цього року конкурс був менше про штучний інтелект як такий, але, наприклад, The Journal Investigates (Ірландія) дослідили, як дата-центри, без яких активний розвиток великих мовних моделей неможливий, впливають на довкілля.

Ще одним проєктом із застосуванням ШІ на цьогорічному конкурсі був аналіз промов аргентинського президента Хав’єра Мілея від команди La Nation.

Щодо майбутнього галузі, то Роман Кульчинський прогнозує: «Скоро великі проєкти буде малювати штучний інтелект, для якого збиратимуть інформацію журналісти. Ймовірно, Bloomberg і Reuters уже розробляють такі свої моделі».

Запис повної розмови доступний на фейсбук-сторінці Texty.org.ua.