Уряд у Нідерландах зазнав краху: як антиукраїнський Вілдерс занурює країну в політичний хаос

У вівторок, 3 червня 2025 року, Герт Вілдерс повідомив прем’єр-міністра Діка Схоофа про відставку всіх міністрів від ультраправої партії PVV у Нідерландах.

Причиною стало невирішене питання щодо імміграційної політики.

“Я підписався за найжорсткішу політику щодо надання притулку, а не за падіння Нідерландів”, — цитує його слова The Guardian.

Радикальний політик пояснив вихід своєї партії з коаліції “відсутністю схвалення його планів щодо надання притулку біженцям”.

Ця заява пролунала після короткої ранкової зустрічі лідерів коаліції, яка й так була нестабільною від моменту її формування торік у липні.

Все це спричинило “ефект доміно”, результатом якого стало те, що нідерландський прем’єр-міністр Дік Схооф оголосив про свою відставку після того, як урядова коаліція втратила парламентську більшість.

Тепер він звернеться до короля, щоб запропонувати відставку Кабінету міністрів.

Про це він сказав на пресконференції у вівторок, заяву опублікувало NOS.

Франс Тіммерманс, лідер опозиційного альянсу Лейбористської партії та Зелених, назвав нові вибори єдиним виходом із ситуації, заявивши, що “не бачить іншого способу сформувати стабільний уряд”.

Тож найімовірніше, на країну чекає політична турбулентність і чергові передвиборчі перегони.

Передісторія до краху уряду Нідерландів.

Ще в неділю, 1 червня, лідер нідерландських правих популістів Герт Вілдерс вкотре підтвердив свій намір розпустити правлячу коаліцію.

Тоді він заявив, що якщо його радикальні вимоги щодо політики надання притулку не будуть задоволені, його Партія свободи (PVV) вийде зі складу уряду, зазначали у DW.

Вілдерс написав, що якщо більшість пропозицій з його десятипунктового плану щодо притулку не будуть ухвалені, це призведе до виходу PVV з коаліції.

Ця заява пролунала безпосередньо перед запланованими на вечір 2 червня консультаціями чотирипартійної коаліції, де мали обговорюватися вимоги PVV.

Зокрема, PVV наполягає на закритті кордонів для всіх шукачів притулку.

Представляючи план своєї партії, Вілдерс заявив, що в разі необхідності для контролю кордонів доведеться задіяти армію.

Серед інших його вимог — повернення десятків тисяч сирійських біженців на батьківщину та закриття всіх центрів притулку в Нідерландах.

Він також закликає припинити возз’єднання сімей для визнаних біженців та депортувати правопорушників з подвійним громадянством, а їхнє нідерландське підданство має бути анульоване.

Розбіжності та критика.

Коаліція, до якої входили PVV, популістська “Аграрна партія” (BBB), центристський “Новий суспільний договір” (NSC) та ліберально-консервативна VVD, формувалася майже пів року.

Вона постійно перебувала під критикою Вілдерса, який, попри те, що не входив до Кабінету міністрів, прагнув реалізувати свій 10-пунктовий план, спрямований на радикальне скорочення імміграції та надання притулку.

Деякі з його пропозицій, за словами юридичних експертів, порушували європейські закони про права людини та Конвенцію ООН про біженців.

Партнери по коаліції з гнівом і недовірою відреагували на рішення ультраправого лідера.

Ділан Єшільгоз-Зегеріус, лідерка VVD, назвала рішення Вілдерса “надбезвідповідальним” і “шокувальним”.

Вона зазначила, що премʼєр Схооф напередодні закликав лідерів партій до відповідальності перед обличчям міжнародних викликів та війни на континенті.

«У нас була права більшість, а він усе це відпускає заради свого его… Він тікає в часи безпрецедентної невизначеності», — додала Єшільгоз-Зегеріус.

Кароліна ван дер Плас з BBB також висловила обурення, заявивши, що Вілдерс “не ставить Нідерланди на перше місце, він ставить туди Герта Вілдерса”.

Пункти плану Вілдерса.

План Вілдерса передбачав такі заходи:.

Залучення армії для охорони та патрулювання кордонів.

Повернення всіх шукачів притулку назад на кордоні.

Закриття пунктів розміщення біженців.

Відправлення всіх сирійських біженців додому.

Призупинення квот ЄС на надання притулку.

Заборона членам сімей приєднуватися до біженців, які вже перебувають у країні.

Розчарований відсутністю прогресу, Вілдерс минулого тижня попередив, що якщо його вимоги не будуть виконані, PVV — найбільша партія в парламенті з 37 місцями — “вийде з Кабінету міністрів”.

Партнери по коаліції відмовилися підтримати його ідею, наполягаючи на тому, що міністр міграції від PVV має працювати над конкретними пропозиціями для внесення до парламенту.

Політика Герта Вілдерса та нові вибори.

Після своєї несподіваної перемоги на виборах у листопаді 2023 року “Партія Свободи” (PVV) Герта Вілдерса втратила значну частину підтримки виборців.

Останні опитування показують, що її рейтинг впав приблизно до 20%, зрівнявшись з альянсом Лейбористської партії (PvdA) та Зелених (Groen.

Links), який нині є другою за величиною силою в парламенті.

Це вже не вперше, коли Герт Вілдерс — відомий скандальною репутацією, судимістю за дискримінацію та роками в опозиції — відмовляється підтримувати уряд.

Він зміг сформувати коаліцію лише після того, як погодився не претендувати на посаду прем’єр-міністра, але, як бачимо, знову робить притаманний собі різкий крок.

Раніше ж, 2010 року, він обіцяв підтримувати уряд меншості на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Марком Рютте, але вже менш ніж за два роки відмовився від угоди через суперечки щодо заходів жорсткої економії.

Роб Джеттен, лідер опозиційної ліберальної партії D66, прокоментував ситуацію громадському мовнику NOS: “Ви знаєте, що якщо працювати з Вілдерсом у коаліції… Добром це не закінчиться.

Якби це не сталося сьогодні, це сталося б десь у найближчі кілька тижнів”.

Він додав, що уряд не зміг ухвалити багато рішень через надмірну кількість “суперечок і криз”, а три інші коаліційні партії були “взяті в заручники” Вілдерсом.

Ставлення Герта Вілдерса до України.

Герт Вілдерс відомий своєю контроверсійною риторикою, а його “Партія Свободи” неодноразово відзначалася голосуваннями проти надання допомоги Україні.

У своїх публічних виступах Вілдерс постійно обіцяє вирішити міграційну проблему, критикує постачання зброї та навіть висловлював захоплення Росією.

Під час своєї передвиборчої кампанії “Партія Свободи” (PVV) Герта Вілдерса свідомо уникала акценту на своєму ставленні до Росії та війни в Україні.

Ця стратегія була логічною, враховуючи дані останніх опитувань у Нідерландах, які показали, що 58% респондентів підтримують допомогу Україні до виходу ЗСУ на кордони 1991 року.

Такі настрої суспільства кардинально розходяться з позицією Вілдерса, тому обговорення цієї теми могло б позбавити його значної частини електорату.

Раніше лідер PVV неодноразово потрапляв у скандальні ситуації, критикуючи НАТО або ж покидаючи зал засідань під час виступу президента України Володимира Зеленського.

Це підкреслює його послідовну позицію, яка суперечить загальноєвропейській та значній частині нідерландської громадської думки щодо України.