Україна шокувала РФ зухвалою атакою на аеродроми: що це змінить і як відреагує Путін

Успішна атака дронами на російські військові аеродроми принесла Україні ковток довгоочікуваного оптимізму, зважаючи на роки війни та втому від того, що багато хто сприймає як тиск з боку США задля поступок Росії.

Про це пише The Washington Post.

Наслідки атаки по літаках для РФ.

За словами українських чиновників, під час атаки на російські авіабази було знищено щонайменше 13 військових літаків, а десятки — пошкоджено.

Цей удар став не лише шоком для Кремля, але й болісним ударом по його здатності шантажувати світ ракетно-ядерною загрозою.

Водночас Київ вкотре нагадав і Москві, і союзникам: попри всі труднощі, Україна здатна діяти точно та ефективно.

Як стверджують українські джерела, серед уражених машин були й носії ядерної зброї — A-50, Ту-95, Ту-22М3 та Ту-160.

Саме ці літаки Росія майже щодня застосовувала для ударів по українській території.

Хоча значна частина деталей залишилася засекреченою, одна річ очевидна: Україна скористалася критичною слабкістю ворога — важка авіація залишалась неприкритою глибоко в тилу, у місцях, які вважались недосяжними.

Аналітики з Заходу відзначили, що така атака знизить спроможність Росії до запуску крилатих ракет.

Реакція українців на атаку по ворожих авіабазах.

Внутрішня реакція в Україні була одностайно позитивною.

Ця злагоджена операція стала джерелом надії для суспільства, особливо на тлі втоми від війни та дипломатичних тисків.

«Ця операція повністю змінює сприйняття реальності — і в Росії, і у світі.

Тепер наші вороги змушені визнати: українські спецслужби здатні проникати навіть на найзахищеніші об’єкти.

Коли ворог втрачає десятки стратегічних бомбардувальників — це не лише технічна втрата, це удар по здатності шантажувати світ ракетними ударами», — зазначив народний депутат України Роман Костенко.

Ексміністр оборони Олексій Резніков нагадав, що передавання Україною бомбардувальників 1996 року відбулася в обмін на обіцянки безпеки з боку великих держав, зокрема й Росії.

«1 червня 2025 року Україна почала знищувати ті самі літаки одного з головних гарантів меморандуму.

Гаранта, який безсоромно використовував їх проти мирних українців», — заявив Резніков, назвавши атаку «особливою формою військово-юридичних санкцій».

Інший колишній урядовець, коментуючи ситуацію анонімно, назвав удар «величезним джерелом натхнення для суспільства і війська».

Проте зауважив, що це може зменшити ймовірність компромісу, який міг би призупинити війну.

«У найближчому майбутньому ми навряд чи підемо на компроміс.

А компроміс — це, ймовірно, єдиний шлях зупинити або хоча б призупинити війну», — сказав він.

І додав: «Репутація СБУ зросла, і ця подія „варта того, щоб потрапити до підручників історії».

Про проблеми в безпеці російських авіабаз давно говорили навіть самі проросійські військові блогери.

Як пояснив Семюел Бендетт з аналітичного центру у Вашингтоні, оборона була розрахована на великі дрони — «вони, ймовірно, не шукали FPV-дрони, які буквально проскочили під радаром».

Ці апарати, керовані з камер від першої особи, могли бути запрограмовані на початковий маршрут, але на завершальному етапі виведені на ціль операторами.

Як зазначив Бендетт, на одному з відео дрон зависає над крилом бомбардувальника, а потім влучає в уразливу частину — «характерна тактика FPV-дронів».

Серед уражених літаків — модернізовані моделі, але такі, що вже не виготовляються.

Відновлювати, наприклад, гвинтові Ту-95, нераціонально.

А нових поколінь бомбардувальників у Росії ще немає.

Реакція Росії на атаку по літаках.

Телеканали «Первый» та «Россия-1» виділили лише по 40 секунд ефіру.

Наступного дня новина зникла з випусків.

«Найрозумніше, що зараз може зробити Путін — це не відповідати одразу.

Найкраща реакція Путіна — затягування часу, в чому він майстер», — зазначив політолог Володимир Пастухов.

«Путін не має хороших варіантів для «симетричної відповіді».

Україна не має зрівнянної інфраструктури, яку можна було б знищити без гігантських жертв серед цивільних і катастрофічної шкоди довкіллю — що травмувало б і так розгубленого Трампа», — додав Пастухов.

Прокремлівський блогер Михайло Звінчук заявив, що удар завдав «морально-психологічної шкоди» та мав за мету не лише фізичний збиток, а й «створити колосальну напруженість у суспільстві».

«Звісно, з погляду ослаблення військового потенціалу Росії, це вкрай неприємна історія, особливо через втрату Ту-95МС», — наголосив він.

Водночас, представники російської опозиції відгукнулися із захопленням.

«Усі кажуть, що з Путіним можна говорити лише з позиції сили.

Ось вона», — написав опозиціонер Ілля Яшин.

А військовий оглядач Ян Матвєєв зазначив, що атака стала «прямим і чутливим ударом по ядерній тріаді», який знищив «рідкісні та дорогі бомбардувальники».

«А головне — це зменшило спроможність РФ завдавати ударів по українських містах», — додав Матвєєв.

З особливим успіхом відзначають знищення А-50 — літака-радара, який координує повітряні операції.

Таких машин у Росії обмаль.

Минулого року один уже було збито українською системою Patriot.

Загалом вдалося уразити 41 літак: А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160.

За уточненими даними від Генерального штабу ЗСУ на 3 червня, було знищено 12 військових літаків ворога.

За оцінками аналітиків Defense Express, свою атаку по стратегічних літаках ворога СБУ здійснила FPV-дронами «Оса» від української компанії First Contact.

Головний редактор Defense Express Олег Катков зазначив, що у Росії немає заміни знищеним чи пошкодженим стратегічним бомбардувальникам — вони більше не виготовляються.