Що не так із «Книжковим Арсеналом»? Капранов розкритикував організаторів

Відомий український письменник та видавець Віталій Капранов гостро розкритикував організацію «Книжкового Арсеналу», який відбувся на минулому тижні. На думку письменника, поведінка організаторів заходу є проявом свавілля та зловживання владою, що може масштабуватися до рівня держави. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис Капранова. 

Письменник проводить аналогію, де організатори «Арсеналу» – це влада, видавці – політикум, а відвідувачі – народ. Він заявляє, що організатори поводяться як «господарі всього і вся», щиро вважаючи «Арсенал» своєю власністю. Це проявляється у свавільному розподілі виставкових площ, відмовах усім, хто «не подобається», та обмеженні доступу до майданчиків для заходів. Як приклад наведено відмову в участі Андрієві Кокотюсі, одному з найавторитетніших авторів, буцімто через особисті вподобання організаторів.

«Цього року, наприклад, відмовили в участі Андрієві Кокотюсі, одному з найавторитетніших і найпопулярніших авторів України. Що не так у Кокотюсі? Він не подобається організаторам. А значить його на виставці не буде», – пише Капранов.

Кокотюха прокоментував свою відсутність на «Книжковому арсеналі», заявивши, що організатори відмовили йому зокрема, через те, що він не «лауреат нічого міжнародного». 

Капранов додав, що він теж не подобається організаторам, тому цього року отримав тільки 4 метри виставкової площі.

«Там не вміщаються не лише книжки, але й продавці, тому мені довелося сидіти навпроти стенду на лавочці під колоною і там давати автографи. А для зустрічі з читачами нам запропонували вибір між 20-00, коли на виставці вже нікого, та 10-15, коли ще нікого, бо пускати починають о 10-00 через рамки. І це лише два приклади, а насправді явище тотальне, це вам підтвердять видавці», – додав письменник.

Натомість ті, кого організатори «люблять», за словами Капранова, отримують великі стенди, які часто виглядають порожніми. Вистачає на виставці вільного місця та навіть є цілі порожні зали, додає він. 

Письменник зазначає, що оскільки «Мистецький Арсенал» є державною структурою, вигода для організаторів не є пріоритетом. Натомість їх, ймовірно, більше хвилює «відчуття влади». Видавці, попри обурення, терплять таку ситуацію, адже бояться втратити місце на заході наступного року. Асоціація видавців, яка мала б захищати їхні інтереси, на думку Капранова, бездіяльна.

Попри свавілля організаторів, фестиваль продовжує жити завдяки читачам. Їхня активність компенсує негативний досвід, і видавці, отримуючи продажі, закривають очі на недоліки. Проте читачі також стикаються з величезними чергами на вхід, що займають годину і більше, чергами до туалетів та закладів харчування – проблеми, які не вирішуються роками.

«І навіть не хочеться згадувати, як проходив через рамки, де в тебе забирали ножиці й канцелярський ніж, без яких працювати на стенді неможливо, а пляшку води, яку ти ніс із собою, примушували відкоркувати й надпити (тут має бути багато знаків оклику). І все це при тому, що ти буквально вчора завіз на виставку машину книжок, які ніхто не перевіряв, і в ящиках та пачках міг занести ядерну бомбу та базуку. Не беруся знайти назву для такої «безпеки», – додає Капранов. 

Письменник пояснює феномен терплячості відвідувачів фестивалю тим, що вони вважають себе причетними до «великої події». 

«Чому ж читачі терплять усе це? Бо організатори дуже правильно працюють з піаром, і кожен відвідувач відчуває себе причетним до великої події, до культури, до престижу. А черга – вона ж і в опері є, і у філармонії», – пояснює автор. Він також зауважує, що письменники та видавці, виступаючи на майданчиках, лише підкріплюють авторитет організаторів, мовчазно погоджуючись на «свавілля та відверті невправності».

Завершуючи свою думку, Віталій Капранов порівнює організаторів із «мишами в зерносховищі», які, отримавши повноваження від влади, починають поводитися як господарі, не несучи відповідальності. Він підкреслює: «Так встановлюється диктатура політичної влади в державі – коли суспільство погоджується терпіти очевидну несправедливість, очевидну некомпетентність заради маленьких бонусів...».

Наприкінці автор закликає українців «плекати лускунчиків у собі» – тих, хто готовий протистояти несправедливості та некомпетентності, адже «для них буде багато роботи».

Варто додати, що на цьогорічному «Книжковому арсеналі» спалахнув скандал під час автограф-сесії автора українського бестселера «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка, який є дуже популярним в українському літературному просторі. Природно, що під час автограф-сесії сформувалася велика черга. Організатори не розраховували, що людей буде так багато і не всі встигнуть за відведену годину отримати бажаний автограф.

@i_br.asya Павлюк намагався якомога швидше надавати автографи, але людей все одно все більше й більше ставало. Він банально не встигав. Організатори надали лише ОДНУ годину для автографів, а потім в нього мала розпочатись подія. І в один момент організатори підходять до черги і кажуть, що половина людей в черзі не зможуть зараз отримати автограф. І звісно після цього ВЕСЬ хейт пішов саме на Павлюка. Хоча він тут не винний. Винні в цій ситуації саме організатори. Ілларіон намагався зі всіх сил щоб надати якомога більше автографів, але він не встигав. І він дуже засмутився через це та через хейт. Тож моя думка: не треба хейтети людину, яка в цьому не винна. Винні в цьому лише організатори. Дякую за увагу! #ІлларіонПавлюк #книги #booktok #українськийтікток #книжковийтікток #путінхуйло🇺🇦 ♬ sonido original - Detrás del Cine

Події були сплановані одна за одною, тому тих, хто все ще хотів підписати книгу, попросили покинути чергу. Це викликало неабияке обурення. Люди, що простояли у черзі доволі довго,  і не отримали автограф письменника, почали звинувачувати його у цьому. 

Також на фестивалі відбулося понад 200 подій, було представлено 17 виставкових проєктів, п'ять книжкових колекцій, 100 великих та 11 малих видавництв і 6 тематичних книгарень. На Ярмарку ілюстраторів було представлено роботи 12 митців.